04 березня 2014 року Справа № 157903/12/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Гулида Р.М.,
суддів Кузьмича С.М.Улицького В.З.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про перерахунок щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни,-
01.10.2011 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (далі УПФУ) в якому просить визнати протиправною відмову відповідача щодо виплати соціальної допомоги; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну 30% надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2011 року.
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07 жовтня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФУ щодо нарахування та виплати державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.01.2011 року по 03.04.2011 року залишено без розгляду.
Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 березня 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною відмову УПФУ щодо невиплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії, як дитині війни, у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов'язано УПФУ здійснити нарахування та провести виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 05.04.2011 року по 22.07.2011 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням фактично проведених виплат і продовжувати нарахування такого підвищення на весь час дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Не погоджуючись з прийнятою постановою, УПФУ подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.3 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Пунктом 7 частини першої Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
На виконання вимог цього Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Відповідно до п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (вступила в дію з 23.07.2011 року) установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
Відтак, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, у справах щодо розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни застосуванню підлягають положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача за спірний період у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 березня 2012 року у справі № 2а-6351/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р.М. Гулид
суддя С.М. Кузьмич
суддя В.З. Улицький