ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
28 лютого 2014 року № 813/1292/14
Львівський окружний адміністративний суд,
у складі:
головуючого-судді Ланкевича А.З.
секретар судового засідання Бравчук Д.Є.
за участі представників
позивача Романського С.І., Романського Я.В.
відповідача Бачинського А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства «Перспектива» до Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанов та зобов'язання вчинити дії, -
встановив :
Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправними (незаконними) дії начальника Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції Бачинського А.В. щодо винесення 12.02.2014 року у виконавчому провадженні № 34020511 постанов про скасування процесуального документу, якими скасовуються документи «Постанова про звільнення майна боржника з-під арешту» від 02.12.2013 року ВП № 34020511, що видав ОСОБА_4 керуючись ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-8414, виданого Львівським окружним адміністративним судом та «Постанова про звільнення майна боржника з-під арешту» від 02.12.2013 року ВП № 34020511, що видав ОСОБА_4 керуючись ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-8414, виданого Львівським окружним адміністративним судом; визнати протиправними (незаконними, неправомірними) та скасувати постанови начальника Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції Бачинського А.В. від 12.02.2014 року про скасування процесуального документу, якими скасовуються документи «Постанова про звільнення майна боржника з-під арешту» від 02.12.2013 року ВП № 34020511, що видав ОСОБА_4 керуючись ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-8414, виданого Львівським окружним адміністративним судом та «Постанова про звільнення майна боржника з-під арешту» від 02.12.2013 року ВП № 34020511, що видав ОСОБА_4 керуючись ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-8414, виданого Львівським окружним адміністративним судом; визнати протиправними (незаконними) дії начальника Відділу держаної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції щодо направлення на виконання до органу (установи), якому була надіслана постанова про звільнення майна боржника з-під арешту: постанови начальника Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції Бачинського А.В. від 12.02.2014 року про скасування процесуального документу; зобов'язати відповідача відкликати з відповідних органів (установ), яким була надіслана постанова про звільнення майна боржника з-під арешту та дві постанови від 12.02.2014 року про скасування процесуального документу та у відповідності до ч.1 ст.267 КАС України і з врахуванням Інформаційного листа ВАСУ №28/12/13-13 від 09.01.2013 року встановити судовий контроль за виконанням судового рішення по даній адміністративній справі суб'єктом владних повноважень, а саме зобов'язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення по даній адміністративній справі.
Посилається на те, що оскаржувані постанови про скасування процесуального документу винесені начальником Відділу державного виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції Бачинським А.В. всупереч ч.2 ст.19 Конституції України, ч.ч.1, 2 ст.83 Закону України «Про виконавче провадження» та п.9.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень. Зазначає, що зазначеними нормами Закону України «Про виконавче провадження» чітко передбачено, що начальник відділу здійснює контроль тільки під час виконання рішень, тобто, коли виконавче провадження не закінчено, не завершено і тільки в цьому випадку він має право у разі якщо рішення, дії державного виконавця суперечать вимогам закону своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні, яке не закінчено, не завершено державним виконавцем. Відповідно до п.9.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, начальник відділу має право перевірити виконавче провадження, яке перебуває на виконанні державних виконавців (тобто виконавче провадження, яке ще не закінчене, не завершене), які йому безпосередньо підпорядковані. А відтак, начальник відділу не має права (повноважень) здійснювати контроль за діями державного виконавця, який йому безпосередньо підпорядкований коли виконавче провадження закінчено, завершено (в тому числі коли таке виконавче провадження закінчено ще 5 місяців перед здійсненням такого контрою) і вже 5 місяців таке виконавче провадження не перебуває на виконанні державного виконавця та не має права (повноважень) скасовувати своєю постановою постанову державного виконавця, який йому безпосередньо підпорядкований, тим більше, що такі постанови від 02.12.2013 року він сам затверджував (погодив) і такі також винесені державним виконавцем Добош Г.В. після закінчення (завершення) виконавчого провадження - після 05.09.2013 року. А тому вважає, що начальником відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції Бачинським А.В. незаконно, з перевищенням повноважень здійснено контроль за діями державного виконавця у виконавчому провадженні, яке закінчено (завершено) 05.09.2013 року та винесено постанови про скасування процесуального документу.
В судовому засіданні представники позивача, позовні вимоги підтримали повністю, з обґрунтувань викладених у позовній заяві, а тому просять позов задоволити.
Відповідачем подано письмове заперечення проти позову, в якому просить в позові відмовити, посилається на те, що начальник відділу при винесенні оскаржуваних постанов діяв у відповідності до ст.83 Закону України «Про виконавче провадження». Так, начальником відділу 12.02.2014 року при здійсненні контролю за діями державного виконавця скасовано дві постанови про звільнення майна боржника з-під арешту винесені 02.12.2013 року державним виконавцем Добош Г.В. Посилання позивача на те, що начальник відділу не мав права здійснювати контроль за діями державного виконавця у виконавчому провадженню, яке завершено (закінчено) є безпідставним, оскільки у законодавстві України, зокрема у Законі України «Про виконавче провадження» не існує обмежуючої норми, щодо здійснення контролю з боку начальника відділу за діями державного виконавця виключно до моменту закінчення виконавчого провадження. У ч.1 ст.51 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження може бути скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Тобто дана норма передбачає скасування постанови (яка затверджується начальником відділу) після закінчення виконавчого провадження. А тому вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.
В судовому засіданні, представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у письмовому запереченні на позов та просить відмовити в його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що начальником Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції Бачинським А.В. при здійсненні контролю за діями державного виконавця у виконавчому провадженні № 34020511, при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-8414 від 16.12.2011 року виданого Львівським окружним адміністративним судом про стягнення з Малого приватного підприємства «Перспектива» в дохід державного бюджету України коштів в розмірі 94 198,30 грн, керуючись ст.83 Закону України «Про виконавче провадження» 12 лютого 2014 року винесено дві постанови про скасування процесуального документу, якими постановлено: скасувати документ «Постанова про звільнення майна боржника з-під арешту» від 02.12.2013 року ВП № 34020511, що видав ОСОБА_4 керуючись ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» при примусовому виконанні та скасувати документ «Постанова про звільнення майна боржника з-під арешту» від 02.12.2013 року ВП № 34020511, що видав ОСОБА_4, керуючись ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» при примусовому виконанні.
Відповідно до частин 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (надалі - Закон України № 606-XIV).
Згідно з ст.1 Закону України № 606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст.2 Закону України № 606-XIV примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Частиною 2 ст.4 Закону України № 606-XIV передбачено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку передбаченому законом.
Згідно ч.ч.1, 2 Закону України № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документів на примусове виконання. У спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.83 Закону України № 606-XIV контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Постанови, зазначені в частинах другій - четвертій цієї статті, можуть бути оскаржені в десятиденний строк з дня їх винесення у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п.9.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року (надалі-Інструкція) контроль у виконавчому провадженні здійснюється відповідно до статей 83 - 86 Закону.
Згідно п.9.2 Інструкції начальник відділу має право перевірити будь-яке виконавче провадження, що перебуває на виконанні державних виконавців, які йому безпосередньо підпорядковані, з власної ініціативи чи за заявою (скаргою) стягувача або його представника у випадках, передбачених Законом. У разі наявності порушень у діях державного виконавця виноситься постанова про перевірку виконавчого провадження, у якій зазначаються: а) підстави перевірки цього виконавчого провадження; б) строки проведення перевірки; в) у мотивувальній частині - реквізити виконавчого провадження, дата відкриття виконавчого провадження, державний виконавець, який здійснює виконання, опис дій державного виконавця або документ виконавчого провадження, які визнаються незаконними, та посилання на норму Закону з обґрунтуванням незаконності відповідних дій (документа); г) у резолютивній частині - висновок з урахуванням вимог чинного законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, особа, яку зобов'язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення), особа, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови; ґ) строк виконання даної постанови; д) коло осіб, яким надсилаються копії постанови, та порядок оскарження постанови; е) інша необхідна інформація.
Судом встановлено, що начальником Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції при здійсненні контролю за діями державного виконавця у виконавчому провадженні № 34020511 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-8414, всупереч п.9.2 Інструкції не винесено постанови про перевірку виконавчого провадження.
А тому, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що такі дії начальника Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції є протиправними та відповідно постанови про скасування процесуального документу підлягають скасуванню.
Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними (незаконними) дій начальника Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції щодо направлення на виконання до органу (установи), якому була надіслана постанова про звільнення майна боржника з-під арешту: постанови начальника Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції Бачинського А.В. від 12.02.2014 року про скасування процесуального документу та зобов'язання відповідача відкликати з відповідних органів (установ), яким була надіслана постанова про звільнення майна боржника з-під арешту та дві постанови від 12.02.2014 року про скасування процесуального документу, суд зазначає, що відповідно до вимог ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження. А тому, дані позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають. Крім цього, сторони не позбавлені права повідомити згаданих осіб про скасування судом вищезгаданих постанов відповідача.
Що стосується вимоги про зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, судом не може розцінюватися як позовна вимога, оскільки відповідно до ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України це є право суду зобов'язувати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подавати звіт про виконання судового рішення.
На підставі ст.94 вищенаведеного Кодексу із урахуванням того, що рішення частково ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує відповідно до задоволених вимог всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії начальника Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції щодо винесення 12 лютого 2014 року постанови про скасування процесуального документу, якою постановлено: «Скасувати документ «Постанова про звільнення майна боржника з-під арешту» від 02 грудня 2013 року ВП № 34020511, що видав ОСОБА_4 керуючись ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» при примусовому виконанні».
Визнати протиправними дії начальника Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції щодо винесення 12 лютого 2014 року постанови про скасування процесуального документу, якою постановлено: «Скасувати документ «Постанова про звільнення майна боржника з-під арешту» від 02 грудня 2013 року ВП № 34020511, що видав ОСОБА_4 керуючись ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» при примусовому виконанні».
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції від 12 лютого 2014 року про скасування процесуального документу, якою постановлено «Скасувати документ «Постанова про звільнення майна боржника з-під арешту» від 02 грудня 2013 року ВП № 34020511, що видав ОСОБА_4 керуючись ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» при примусовому виконанні».
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції від 12 лютого 2014 року про скасування процесуального документу, якою постановлено «Скасувати документ «Постанова про звільнення майна боржника з-під арешту» від 02 грудня 2013 року ВП № 34020511, що видав ОСОБА_4 керуючись ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» при примусовому виконанні».
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства «Перспектива» сплачену ним суму судового збору в розмірі 41 (сорок одну) грн 76 коп.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Ланкевич А.З.