м. Миколаїв.
04.03.2014 р. Справа № 814/562/14
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за поданнямДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г.Петрової, 2-А,Миколаїв,54029
доТовариства з обмеженою відповідальністю "МТК", вул. Індустріальна, 1,Миколаїв,54020
прозупинення видаткових операцій на рахунках платника податків,
Позивач звернувся до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, посилаючись на те, що відповідач, який має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим своїх повноважень.
В обгрунтування подання позивач вказав, що в порушення п. 89.3, 89.4 ст. 89 та п.91.3 ст. 91 ПКУ представник суб'єкта господарювання не з'явився до ДПІ та не надав необхідних документів в день, визначений контролюючим органом (27.02.2014 року). Від позивача до суду надійшло клопотання про слухання справи за відсутністю представника позивача.
Відповідач двічи не забезпечив явку представника у судове засідання.
З огляду на те, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та обов'язки сторін, та немає необхідності в особистих поясненнях сторін, суд ухвалив про слухання справи за відсутності їх представників в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про необгрунтованість подання, зважаючи на таке.
Відповідач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області.
18.02.2014 року ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області прийнята податкова вимога №27-25, якою відповідачу визначено податкове зобов'язання в сумі 125352 грн. 46 коп.
Згідно ст. 91 п. 91.1. ПК України, керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.
Наказом начальника ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Степанцем від 11.02.2014 року №143 податковим керуючим відповідача призначено Кірнаса М.М..
Згідно з п. 20.1.15 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) за наявності хоча б однієї з таких підстав, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 20.1.16 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду, у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом;
Права податкового керуючого передбачені ст. 91 п. 91.3. ПК України. Зокрема, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.
Згідно ст. 89 п. 89.4. абз. 2 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
Відповідно до п. 91.4 Податкового Кодексу України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
При розгляді справи встановлено, що позивач направив на адресу відповідача, який має податковий борг, запрошення платника податків до ДПІ від 19.02.2014 №1351/14-04-25-19 з питання надання переліку майна, яке буде описано у податкову заставу на 27.02.2014, року.
28.02.2014 року податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна в податкову заставу, оскільки представник суб'єкта господарювання не з'явився до ДПІ 27.02.2014 року та не надав документів для опису майна у податкову заставу.
28.02.2014 року податковим керуючим складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого.
При цьому, за результатами пошуку поштових відправлень Укрпошти вбачається, що відповідач отримав запрошення до ДПІ на 27.02.2014 року з метою опису майна у податкову заставу тільки 27.02.2014 року.
Аналіз вказаних обставин (отримання вимоги про прибуття до ДПІ в день, визначений контролюючим органом для прибуття та надання необхідних документів для опису майна у податкову заставу) свідчить про неможливість виконання відповідачем вимог податкового керуючого саме 27.02.2014 року.
З огляду на вищенаведене, доводи позивача про перешкоджання виконання повноважень податковим керуючим в виді не надання переліку майна, що належить суб'єкту господарювання, в даному випадку є необгрунтованими, що є підставою для відмови в задоволенні подання.
Керуючись ст. 183-3 КАС України, суд -
В задоволенні подання відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя І. В. Желєзний