Апеляційний суд Рівненської області
Іменем України
05 березня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження №12013190010003809 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мелекине Першотравневого району Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_6 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 03 грудня 2013 року,
з участю прокурора - ОСОБА_7 ,
представника потерпілої адвоката - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 03 грудня 2013 року ОСОБА_5 засуджений за ч.2 ст.125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в сумі 850 гривень. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 1000 гривень та понесені витрати на правову допомогу в сумі 500 гривень.
Судом вирішено питання щодо речових доказів у справі.
За вироком суду 26 червня 2013 року ОСОБА_5 приблизно о 21-й годині, перебуваючи в загальному коридорі, який знаходиться в будинку АДРЕСА_1 , маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, в ході конфлікту, що виник на побутовому ґрунті, умисно наніс ОСОБА_6 не менше чотирьох ударів правою та лівою рукою в область голови, правої та лівої кисті, міжлопаточну ділянку, в результаті чого заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку з наявністю рани в ділянці лівої брови, які згідно висновку експерта №717 від 27 червня 2013 року відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; крововиливів на правій кисті та на першому пальці лівої кисті, садна в міжлопаточній ділянці справа, які згідно висновку експерта №717 від 27 червня 2013 року, як кожне окремо так і в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Потерпіла в поданій апеляційній скарзі вважає, що вирок суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим в частині невідповідності призначеного обвинуваченому покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а тому підлягає зміні з наступних підстав: призначене обвинуваченому покарання є несправедливим через м'якість; судом не визнано обтяжуючою обставиною вчинення злочину обвинуваченим у стані алкогольного сп'яніння; стягнуте судом відшкодування моральної шкоди не відповідає характеру та обсягу моральних страждань; судом не повністю стягнуто витрати на отримання правової допомоги. Просить змінити вирок та призначити ОСОБА_5 максимальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.125 КК України, та задовольнити повністю цивільний позов по справі в частині стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника потерпілої адвоката ОСОБА_8 щодо зміни вироку суду та призначення обвинуваченому максимального покарання і задоволення цивільного позову потерпілої в повному обсязі, доводи обвинуваченого щодо залишення апеляційної скарги без задоволення, а вироку суду без зміни, думку прокурора щодо залишення вироку суду без зміни, а апеляції потерпілої без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Винуватість ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, яким суд дав належну оцінку та сторонами кримінального провадження не оспорюється.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно оцінив зібрані в кримінальному провадженні докази і дії ОСОБА_5 за ч.2 ст.125 КК України кваліфікував вірно.
У відповідності до положень ст.ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Статтею 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення.
Як вбачається з матеріалів справи та вироку, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, що вчинене кримінальне правопорушення є невеликої тяжкості, до кримінальної відповідальності обвинувачений притягується вперше, за місцем роботи характеризується позитивно, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Судом при призначенні покарання враховані обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого - вперше притягується до кримінальної відповідальності, його каяття, добровільне відшкодування матеріальної шкоди та часткове відшкодування моральної шкоди. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Покликання потерпілої в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не враховано обставину, яка обтяжує покарання - вчинення обвинуваченим злочину в стані алкогольного сп'яніння, колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки належними та допустимими доказами дана обставина не підтверджена.
У відповідності до ч.2 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Згідно статті 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
За таких обставин колегія суддів вважає справедливим призначене обвинуваченому покарання за вчинення даного злочину, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 25 травня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Тому посилання потерпілої в апеляційній скарзі на те, що стягнення з обвинуваченого моральної шкоди не відповідає характеру та обсягу її моральних страждань, колегія суддів вважає необґрунтованими. Стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_6 судом першої інстанції визначено з урахуванням майнового стану обвинуваченого, ступеню його вини та ступеню моральних страждань потерпілої.
Разом з тим, стягнення судом першої інстанції з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_6 понесених витрат на правову допомогу в сумі 500 гривень є необґрунтованим. В матеріалах справи є квитанція про оплату потерпілою таких витрат в сумі 1500 гривень за надання їй адвокатом ОСОБА_8 правової допомоги, тому підлягають стягненню понесені витрати на правову допомогу в сумі 1500 гривень.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.
За таких обставин колегія суддів вважає доводи потерпілої ОСОБА_6 в апеляційній скарзі щодо зміни вироку в частині стягнення витрат на правову допомогу обґрунтованими, а тому вирок суду в цій частині підлягає зміні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 404-405, 407, 408, 409, 414 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 03 грудня 2013 року відносно ОСОБА_5 змінити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 понесені витрати на правову допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом.
Головуючий: ______________ ОСОБА_1
Судді: ______________ ОСОБА_2 ______________ ОСОБА_3