Справа № 211/493/14-к
Провадження № 1-кп/211/201/14
06 березня 2014 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12013040720004891 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, українця, громадянина України, який має повну середню освіту, працює вантажником на ВАТ «ХайдельбергЦемент Україна», одруженого, який має неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимого вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 10.04.2010 року за ст.185 ч.1 КК України до виправних робіт строком на один рік з утриманням 20% заробітної плати в дохід держави, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 29.12.2013 року приблизно о 16 годині 00 хвилин під'їхав до домоволодіння АДРЕСА_2 , та в ході розмови з раніше знайомим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на ґрунті особистих раптово виниклих неприязних стосунків, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_6 , знаходячись біля останнього, боковою поверхнею долоні правою руки наніс ОСОБА_6 удар в область обличчя, від якого потерпілий втратив рівновагу та впав на землю. Після чого, утримуючи ОСОБА_6 на землі, продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_4 наніс потерпілому ОСОБА_6 приблизно 5 ударів ногою по тулубу та голові останнього, внаслідок чого заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани слизової оболонки нижньої губи, садна голови, правої верхньої та нижньої кінцівок, які згідно висновку експерту №152 (103-14) від 23.01.2014 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад шести днів, але не більше як три тижні (21 день).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , вину визнав повністю та підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення викладені в обвинувальному акті. У вчиненому розкаявся.
Суд, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 , визнав себе винним у повному обсязі щодо фактичних обставин вчинення злочину та вказані обставини ніким не оспорюються, а його свідчення в судовому засіданні дають достатні підстави не сумніватися у добровільності його позиції, на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, що маються у кримінальному провадженні, щодо обставин, які ніким не оспорюються та обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом обвинуваченого, та дослідженням документів, що характеризують його особу.
При цьому судом, відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України встановлено, що учасники судового процесу правильно розуміють значення цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позицій, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
На підставі всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, беручи до уваги повноту належність та допустимість наданих суду доказів, позиції обвинуваченого, суд приходить висновку про доведеність обвинувачення, яке пред'явлене обвинуваченому ОСОБА_4 , та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 125 КК України за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Керуючись вимогами ст. 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує, що він вчинив злочин, який відповідно ст.12 КК України відноситься до злочинів, невеликої тяжкості, раніше судимий, за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працює, вину визнав повністю.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд відносить те, що він вину визнав повністю, розкаявся, на утриманні має неповнолітню дитину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
З врахуванням викладеного, суд приходить висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 повинно бути призначено у виді обмеження волі з застосуванням положень ст. 75, 76 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши випробувальний строк на один рік.
На підставі ст.76 п.2,3 КК України зобов'язати ОСОБА_4 : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1