Вирок від 06.03.2014 по справі 136/328/14-к

Справа № 136/328/14-к

ВИРОК

іменем України

"06" березня 2014 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні залу суду у м. Липовець кримінальне провадження №12013010200000463 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, студента Вінницького ПТУ №5, не одруженого, освіта середня, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України

за участю сторін кримінального провадження -

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5

з боку захисту : обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого - ОСОБА_7 , законного представника обвинуваченого - ОСОБА_8 .

інших учасників судового провадження : представника кримінальної міліції у справах дітей Липовецького РВ УМВС - ОСОБА_9 , представника служби у справах дітей Липовецької райдержадміністрації - ОСОБА_10

ВСТАНОВИВ:

08.11.2013 біля 23.00 год. неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, знаходячись біля приміщення кафе-бару «Торговий Дім», що розташований в АДРЕСА_2 , під час суперечки з ОСОБА_5 , яка виникла на ґрунті неприязних відносин, умисно наніс останньому два удари кулаком в область обличчя, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому нижньої щелепи в ділянці 8-го нижнього зуба зліва з наявністю синця відповідної локалізації, синця в ділянці внутрішнього кута правого ока, двох синців в ділянці правої щоки, які згідно висновку експерта №2502 від 27.01.2014 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що не являються небезпечними для життя, але спричиняють тривалий розлад здоров'я (понад 21 день).

Обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав та повністю підтвердив фактичні обставини справи. В ході судового розгляду він щиро розкаявся у вчиненому, не піддавши сумніву обставини справи, викладені в обвинувальному акті. Суду пояснив, що дійсно під час суперечки наніс два удари кулаком в обличчя потерпілому. Дізнавшись, що він у лікарні, наступного дня разом з матір'ю приходив до нього , просив вибачення, намагався частково відшкодувати лікування. Однак потерпілий відмовився.

Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує. На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому встановлено, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій. Також судом учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, як спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до ст.12 КК України, злочин, передбачений передбачений ч.1 ст. 122 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, а санкція цієї статті передбачає три види альтернативних покарань, серед яких є і позбавлення волі.

До пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставин суд відносить щире каяття, визнання своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину (добровільно надавав допомогу в з'ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мали істотне значення для повного його розкриття).

Крім цього, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, будучи неповнолітнім, що суд також визнає пом"якшуючою його покарання обставиною.

Обставин, що визнаються як обтяжуючі покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За місцем проживання та навчання ОСОБА_6 характеризується виключно позитивно. Згідно з наданою характеристикою, має достатній рівень знань з основних предметів, всебічно розвинений, мав нахил до гуманітарних наук. Скромний, самостійний, доброзичливий, привітний, уважний. Захоплюється спортом, неодноразово нагороджувався грамотами за спортивні досягнення. За період навчання в школі брав активну участь у громадській та суспільно-корисній роботі, був активним учасником шкільної та районної команди НОМЕР_1 , добросовісно виконував всі завдання та доручення. За характером добрий, товаристський, комунікабельний, користувався авторитетом у своїх товаришів і дорослих, тактовний, проявляв почуття міри, поважає старших, адекватно реагує на зауваження. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Вперше притягається до кримінальної відповідальності. Виховується у повній багатодітній сім"ї , яка також характеризується лише з позитивної сторони. Соціально-побутові умови проживання ОСОБА_6 нормальні, проживає разом з матір"ю, вітчимом та молодшими братом і сестричкою в 2-кімнатній квартирі , має з братом власну окрему кімнату, забезпечений всіма необхідними речами для проживання та навчання.

Суд не підтримує позиції сторони обвинувачення, щодо призначення ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання для особи, яка вчинила злочин у неповнолітньому віці - є найсуворішим покаранням і застосовується лише тоді, коли є переконання, що застосування більш м'якого покарання не сприятиме виправленню засудженого

В той же час, приймаючи до уваги обставини справи та особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, враховуючи відсутність обтяжуючих покарання обставин, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає неприпустимим застосування до ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі.

Тому, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим, відповідно до ст.69 КК України , перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст.122 КК України, у виді громадських робіт, прийшовши до переконання, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст.ст.349, 368, 369-371, 373-376,485, 487, 488, 496 КПК України,

СУД
ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання . на підставі ст. 69 КК України,.у виді 40 (сорока) годин громадських робіт.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд. Після закінчення цього строку, вирок набирає законної сили , якщо не буде подано апеляційної скарги на вирок суду.

Копію вироку вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
37502866
Наступний документ
37502868
Інформація про рішення:
№ рішення: 37502867
№ справи: 136/328/14-к
Дата рішення: 06.03.2014
Дата публікації: 09.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Липовецький районний суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження