Ухвала від 04.03.2014 по справі 802/4773/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/4773/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О.

секретар судового засідання: Лукашик М.О.

за участі:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: Сарафанюка А.П.

представника відповідача: Добровольської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, командира військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії , -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, командира військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Позивач та його представник в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, просили вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 протягом періоду з 24 червня 2011 року по 04 листопада 2013 року проходив військову службу у штабі Командування Повітряних Сил Збройних Сил України на різних посадах.

За період проходження служби ОСОБА_1 притягувався до дисциплінарної відповідальності.

Так, наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України №397 від 22 жовтня 2012 року до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за самоусунення від виконання службових обов'язків, перебування у нетверезому стані в службовий час.

Наказом начальника штабу - першого заступника Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України №93 від 14 серпня 2013 року до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення суворої догани за невихід на службу та самовільне залишення місця служби без поважних причин більше ніж 3 години.

Враховуючи систематичне невиконанням позивачем умов контракту, наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України №665 від 03 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас відповідно до пункту "и" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №210 від 04 листопада 2013 року позивача виключено із списків особового складу військової частини та знято з усіх видів забезпечення.

Не погодившись із наказами №665 від 03 жовтня 2013 року та №210 від 04 листопада 2013 року, позивач звернувся до суду із позовом про визнання даних наказів протиправними та їх скасування, а також із вимогою про поновлення його на військовій службі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази є правомірними та не підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 2 цього Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі - Закон) порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (надалі - Положення), врегульовано порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

Підпунктом 1 пункту 35 Положення передбачено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби за рішенням командування військової частини за наявності підстав, передбачених пунктами “а”, “б”, “г”, “е”, “є”, “ж”, “и”, “і” та “ї” частини 6 статті 26 Закону.

Відповідно до наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України №665 від 03 жовтня 2013 року, позивача звільнено з військової служби у запас відповідно до пункту "и" частини 6 статті 26 Закону, відповідно до якого контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Значення терміна “систематичне невиконання умов контракту” ні в Законі, ні у Положенні не розкрито, тому в розумінні спеціального законодавства з питань проходження військової служби систематичність має місце у разі вчинення військовослужбовцем дисциплінарного проступку після застосування до нього дисциплінарного стягнення, яке не втратило юридичної сили.

В даному випадку, колегія суддів вважає, що позивачем допущено систематичне невиконання умов контракту, з огляду на таке.

Так, встановлено, що наказ Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України №397 від 22 жовтня 2012 року, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, є чинним та не оскаржувався позивачем.

Правомірність наказу першого заступника Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України №93 від 14 серпня 2013 року, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення суворої догани, підтверджена постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене та похідний характер оскаржуваних позивачем наказів №665 від 03 жовтня 2013 року та №210 від 04 листопада 2013 року, стосовно чинних наказів №397 від 22 жовтня 2012 року та №93 від 14 серпня 2013 року, незаконність, яких, на думку позивача, є підставою для задоволення адміністративного позову, апеляційний суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 11 березня 2014 року .

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Смілянець Е. С.

Сушко О.О.

Попередній документ
37502832
Наступний документ
37502834
Інформація про рішення:
№ рішення: 37502833
№ справи: 802/4773/13-а
Дата рішення: 04.03.2014
Дата публікації: 12.10.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо: