Справа № 802/4757/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
04 березня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Залімського І. Г.
суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О.
секретар судового засідання: Лукашик М.О.
за участі:
представників позивача: Дубровського С.С., Бодрова Ю.В.
представника відповідача: Мусіровського О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом військової частини НОМЕР_1 до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправними вимог щодо усунення виявлених порушень бюджетного законодавства , -
В грудні 2013 року військова частина НОМЕР_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції у Вінницькій визнання окремих вимог протиправними та скасування їх.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, просили вимоги, що в ній викладені, задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками відповідача проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 , за наслідками якої складено акт ревізії № 08-07/13 від 21 серпня 2013 року.
За результатами проведеної ревізії Державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області сформовано лист-вимогу №03-08-28-14/6783 від 25 вересня 2013 року.
Пунктом 1 вказаного листа-вимоги вимагається опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень в ході проведення ревізії. При цьому в інших пунктах вказаного листа-вимоги йдеться про конкретні порушення, що були виявлені в ході ревізії, та які саме дії слід вжити для усунення виявлених порушень.
Встановлено, що за виявлені в ході ревізії бюджетні правопорушення, а саме порушення положень статті 48 Бюджетного кодексу України, а також положень Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 року, та положень Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 року №309, Державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області прийняті розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 25 вересня 2013 року №80 та від 01 листопада 2013 року №88.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог військової частини НОМЕР_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач обрав невірний спосіб захисту своїх прав та інтересів, оскаржуючи пункт 1 листа-вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області №03-08-28-14/6783 від 25 вересня 2013 року, оскільки даний пункт носить загальний характер щодо усунення всіх виявлених в ході ревізії порушень, а також зважаючи на те, що за ті порушення, з якими не погоджується позивач, прийняті розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 25 вересня 2013 року №80 та від 01 листопада 2013 року №88, які позивачем не оскаржуються.
Суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” (далі - Закон) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Відповідно до матеріалів справи, відповідачем виконано пункт 1 листа-вимоги №03-08-28-14/6783 від 25 вересня 2013 року з огляду на те, що відповідно до протоколу наради від 10 жовтня 2013 року з керівниками структурних підрозділів Командування Повітряних Сил Збройних Сил України 10 жовтня 2013 року було обговорено результати ревізії і вирішено опрацювати їх та провести роботу з відповідальними виконавцями щодо недопущення ними виявлених порушень в подальшому.
Крім того, необхідно зауважити, що вказаний пункт 1 листа-вимоги №03-08-28-14/6783 від 25 вересня 2013 року носить загальний характер щодо всіх виявлених в ході ревізії порушень, а за виявлені в ході ревізії бюджетні правопорушення ДФІ у Вінницькій області прийняті розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 25 вересня 2013 року №80 та від 01 листопада 2013 року №88, які не оскаржені позивачем.
Враховуючи наведені обставини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку щодо безпідставності позовних вимог позивача та неналежність обраного останнім способу захисту своїх прав. Отже, постанова суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 , - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 11 березня 2014 року .
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Смілянець Е. С.
Сушко О.О.