Ухвала від 05.03.2014 по справі 806/7848/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"05" березня 2014 р. Справа № 806/7848/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Городнюк В. М. ,

за участю представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" січня 2014 р. у справі за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року ФОП ОСОБА_3 звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 31.10.2013 року №000240222.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що на підставі наказу №422 від 09.10.2013 року відповідачем проведено фактичну перевірку позивача щодо дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію виробництва та обігу підакцизних товарів.

За результатами вказаної перевірки складено акт №0156/06/30/22 від 21.10.2013 року в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 2.2 п.п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 року №637, а саме: не надано будь - якого підтвердження щодо вчинення платником будь - якого обліку з отримання готівкової виручки у розмірі 12400,00 грн. за виконання ремонту гідронасосу підйому напівпричепу.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 31.10.2013 р. №000240222, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 62000,00 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідача позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку у відповідача як платник податків, основним видом економічної діяльності якого є неспеціалізована оптова торгівля (а.с.13).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців Серії НОМЕР_1 основний вид діяльності позивача включає в себе в тому числі ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування.

Встановлено, що позивачем проведено ремонт гідроциліндра підйому напівпричепа STAS, вартість якого склала 12400,00 грн., що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №44 від 30.08.2013 року.

Судом першої інстанції встановлено, що під час проведення перевірки, вищевказана операція щодо ремонту гідроциліндра підйому напівпричепа STAS не відображена у Книзі обліку доходів і витрат.

30.08.2013 року позивачем складено акт про втрату документів, в тому числі і Книги обліку доходів і витрат.

Згідно з актом про знахід пакету від 02.10.2013 року, позивачем знайдено Книгу обліку доходів і витрат.

Вказана Книга обліку доходів і витрат зареєстрована у встановленому порядку, про що зазначено в акті перевірки, а сума, зазначена в акті, відображена в попередній Книзі обліку доходів і витрат.

Книга обліку доходів і витрат зареєстрована контролюючим органом в 1995 році.

Згідно наказу Державної податкової адміністрації від 24.12.2010 року №1025 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення" затверджено нову форму Книги обліку доходів і витрат.

Вищевказаний наказ визнано таким, що втратив чинність на підставі Наказу Міністерство доходів і зборів України від 16.09.2013 року № 481.

Таким чином, посилання позивача про оприбуткування вищевказаної операції у Книзі обліку доходів і витрат зареєстрованої у 1995 році є безпідставним, оскільки вона не надавалась перевіряючим під час здійснення перевірки та не відповідає встановленій форм таких книг обліку.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу IV Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Відповідно до п.1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

У відповідності до п.7.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення. Відповідно до п.2.2 Положення №637 Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Абзацом 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

З аналізу вищезазначених норм, не можливо узяти до увагу доводи позивача про відсутність відповідальності за неоприбуткування готівки в книзі обліку доходів та витрат.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" січня 2014 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук

судді: (підпис) А.Ю.Бучик

(підпис) Г.І. Майор

З оригіналом згідно: суддя ________________________________ Є.В.Одемчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "05" березня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

4- представник позивача - ОСОБА_5, АДРЕСА_2

5- представник позивача ОСОБА_6, АДРЕСА_3

Попередній документ
37502806
Наступний документ
37502808
Інформація про рішення:
№ рішення: 37502807
№ справи: 806/7848/13-а
Дата рішення: 05.03.2014
Дата публікації: 07.03.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: