Головуючий у 1-й інстанції: Макаренко В.В. Суддя-доповідач: Епель О.В.
04 березня 2014 року Справа: № 2а/759/276/13
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Федотова І.В., Ісаєнко Ю.А.,
за участю секретаря Бабенка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 12 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва (далі - відповідач) про визнання протиправною відмови управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва в призначенні пенсії за віком ОСОБА_2 зі зменшенням пенсійного віку на 10 років як особі, що працювала в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року; зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 02 травня 2012 року.
Святошинський районний суд міста Києва своєю постановою від 12 грудня 2013 року адміністративний позов задовольнив.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач приніс апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 12 грудня 2013 року та ухвалити нову про відмову у задоволенні адміністративного позову, так як, на його думку, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації аварії на ЧАЕС (категорія 2).
У зв'язку з досягненням 50 років, ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва із заявою про призначення та нарахування йому пенсії як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС на пільгових умовах.
06 квітня 2013 року відповідачем було відмовлено у задоволенні вимог ОСОБА_2 про призначення пенсії на пільгових умовах як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС.
Не погоджуючись із зазначеною відповіддю управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва, ОСОБА_2 звернувся з заявою про перегляд його пенсійної справи до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яким позивачу також було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII), Постановою Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку), відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, визначеного Законом України «Про соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 25 листопада 2005 року № 22-11 (далі - Порядок).
Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, а учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року в зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку до 5 років.
Згідно зі статтею 15 Закону № 796-XII, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджується відповідними документами. Видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на території радіоактивного забруднення здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).
Підпунктом «ґ» пункту 7 Порядку передбачено, що для призначення пенсії на пільгових умовах особи повинні надати: посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, яке повинно мати штамп про його перереєстрацію, дату її проведення; довідку форми 122 (за установленою формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питань № 122 від 09.03.1988 року). У разі неможливості подання довідки за формою №122 для призначення пенсії надаються інші первинні документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження: довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу тощо.
Таким чином, з наведених правових положень вбачається, що основними документами, якими підтверджується право особи на призначення пенсії на пільгових умовах як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС, є: 1) посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС; 2) довідка форми 122.
Тож, наявність вказаних документів та встановлення самого факту трудової діяльності особи у зоні відчуження з моменту аварії на ЧАЕС до 01 липня 1986 року, незалежно від кількості робочих днів, є достатньою правовою підставою для прийняття компетентним органом влади рішення про призначення такій особі пенсії на пільгових умовах як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що при звернення до відповідача із вимогою про призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_2 було надано до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС і відповідну довідку від 28 травня 2012 року № 35 форми №122 АТЗТ «СУСКБУ», згідно до якої ОСОБА_2 з 12 травня 1986 року по 14 травня 1986 року працював машиністом автокрана та був зайнятий на роботах в зоні відчуження (територія ЧАЕС, м. Прип'ять), з яких вбачається факт перебування позивача у зоні відчуження з моменту аварії на ЧАЕС до 01 липня 1986 року, що не оскаржується і самим відповідачем.
Окрім того, факт перебування позивача в зоні відчуження підтверджується копією трудової книжки в якій вказано, що позивачу 23 грудня 1986 року була видана премія за участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, актом зустрічної перевірки документів на підставі яких видана довідка від 28 травня 2012 року № 35 форми №122.
Доводи апелянта щодо відсутності підстав для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах через ненаданням ним первинної документації, яка посвідчує підвищення оплати праці ОСОБА_2 в зоні ЧАЕС та відповідних виписок з особових рахунків позивача колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як вбачається з вищевикладеного, первинні документи, на які посилається відповідач, не належать до переліку обов'язкової документації, якої підтверджується право особи на призначення пенсії на пільгових умовах.
З огляду на це, колегія суддів погоджується з правовою позицією і висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправною відмови управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва в призначенні пенсії за віком ОСОБА_2 зі зменшенням пенсійного віку на 10 років як особі, що працювала в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року, та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 02 травня 2012 року.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, із дотриманням вимог ст. 159 КАС України.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на це, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва - залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду міста Києва від 12 грудня 2013 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області - залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 12 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Федотов І.В.
Ісаєнко Ю.А.