"27" лютого 2014 р. Справа № 922/4163/13-г
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Бородіна Л.І., суддя Шевель О. В.
при секретарі Фільшиній Н.І.
за участю представників:
позивача - Фірсової Н.В. - за довіреністю від 31.01.2014 р. № 04/01/13,
1-го відповідача (Товарної біржи "Ресурс-інформ") - Сойко Н.В. - за довіреністю від 10.10.2013 р. б/н,
2-го відповідача (фізичної особи-підприємця ОСОБА_3) - ліквідатора Петченко І.В. - свідоцтво від 04.02.2013р. НОМЕР_1,
3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів (АТ "Марфін Банк") - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента", м. Одеса (вх. №56Х/2-8) на рішення господарського суду Харківської області від 13.12.2013 р. у справі № 922/4163/13-г
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лизінгова компанія "Рента", м. Одеса
до 1.Товарної біржі "Ресурс-інформ", м. Харків
2. ліквідатора банкрута (фізичної особи - підприємця ОСОБА_3) Петченко І.В., м. Харків
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів - Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк", м. Одеса
про визнання результатів аукціону недійсними,
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.12.2013 р. у справі №922/4163/13 (суддя Суслова В.В.) в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лизінгова компанія "Рента", м. Одеса (далі - ТОВ "Інвестиційно-лизінгова компанія "Рента") з зазначеним рішенням не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати повністю рішення господарського суду Харківської області від 13.12.2013 р. у справі №922/4163/13 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник вказує на те, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення лишив поза увагою приписи ч. 6 ст. 15 Закону України "Про товарну біржу", згідно з якою не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь-які вживані товари, включаючи транспортні засоби та капітальні активи. Таке обмеження не поширюється на майно, яке відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону.
На думку скаржника, об'єкт нерухомості, який реалізовувався на оспорюваному аукціоні, взагалі не міг бути предметом біржової торгівлі як такий, що не відповідає вимогам Закону України "Про товарну біржу",а суд повинен був дати цьому факту відповідну оцінку та застосувати належну в даному випадку правову норму.
Крім того, заявник вважає, що при проведенні аукціону перший відповідач - Товарна біржа "Ресурс-інформ", суттєво порушив вимоги ст. 64 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" як в частині недотримання процедури і порядку проведення аукціону, так і в частині кількаразового значного перевищення сум, яким повинно було бути кратне перевищення наступної пропозиції над попередньою (крок аукціону), що за законом не може перевищувати 10 відсотків початкової вартості.
Також, скаржник зазначає, що суд при ухваленні свого рішення не мав керуватися "Правилами біржових торгів на Товарній біржі "Ресурс-інформ", оскільки вони суперечать приписам ст.64 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.02.2014 р.
1-й відповідач - Товарна біржа "Ресурс-інформ", надав заперечення на апеляційну скаргу (вх. №1286 від 13.02.2014 р.), в яких вважає, що апеляційна скарга є необгрунтованою, а господарський суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв обгрунтоване рішення за відсутності порушень норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, в запереченнях зазначається, що скаржником безпідставно застосовано приписи ст. 15 Закону України "Про товарну біржу", які повністю суперечать положенням спеціального закону - Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Крім того, 1-й відповідач вказує на те, що аукціон було проведено з додержанням положень ст. 64 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою закріплено порядок проведення аукціону.
Ліквідатор фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - арбітражний керуючий Петченко І.В. надала заперечення на апеляційну скаргу ТОВ "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" (вх. №1287 від 13.02.2014 р.), в яких зазначає, що продаж майна банкрута було проведено у відповідності до вимог, встановлених положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", нерухоме майно банкрута - ФОП ОСОБА_3 було реалізовано за найвищою запропонованою учасниками аукціону ціною, у зв'язку з чим підстави про визнання результатів аукціону недійсними та, як наслідок, визнання недійсним протоколу №1 проведення відкритих торгів у формі акціону від 02.09.2013 р. відсутні.
Також, ліквідатор надала пояснення щодо того, що протокол є лише підставою для укладення договору купівлі-продажу та не є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення їх цивільних прав та обов'язків.
На підставі викладеного, ліквідатор фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу ТОВ "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 13.12.2013 р. у справі №922/4163/13 залишити без змін.
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів - Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк", надіслала клопотання (вх. №1289 від 13.02.2014 р.), в якому просить здійснити розгляд справи за відсутності її представника за наявними матеріалами справи.
За клопотанням представника позивача з метою надання йому можливості ознайомитись зі змістом заперечень на апеляційну скаргу та у зв'язку з недостатньою підготовленістю до судового засідання розгляд справи було відкладено на 27.02.2014 р.
Позивач надав додаткові пояснення у справі (вх. №1808 від 27.02.2014 р.), в яких, зокрема, просить суд звернути увагу на його аргументи стосовно обрання ліквідатором боржника організатора аукціону в особі Товарної біржі "Ресурс-Інформ, оскільки в Законі про банкрутство при визначенні кола осіб, які можуть бути організаторами аукціону з реалізації майна боржника, у частині 6 ст. 49 відсутні жодні посилання на товарні біржі, а лише йдеться про те, що організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів, і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.
Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк" надіслало клопотання (вх. №1809 від 27.02.2014 р.) про здійснення розгляду справи за відсутності її представника за наявними матеріалами справи.
В судове засідання 27.02.2014 р. з'явились представники позивача, 1-го та 2-го відповідачів та надали пояснення у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступні факти та відповідні їм правовідносини.
20.12.2011 р. постановою господарського суду Харківської області у справі №5023/10243/11 про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Петченко Інну Володимирівну.
У відповідності до вимог законодавства, за рахунок майна та інших активів банкрута, виявлених в ліквідаційній процедурі банкрута, ліквідатором було сформовано ліквідаційну масу, до складу якої увійшло нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, кафе з магазином-кулінарією літ. А-1, загальною площею 187,2 кв. м., цегляна, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
17.07.2013 р. між ліквідатором боржника та Торговою біржею "Ресурс-Інформ" було укладено договір №2 про проведення відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна банкрута.
На виконання Закону України України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" 27.07.2013 р. на офіційному веб - сайті Міністерства юстиції України Торговою біржею "Ресурс-Інформ" було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів у формі аукціону, які було заплановано на 02.09.2013 р. о 10-00 год. в торгово-операційній залі Торгової біржі ТБ "Ресурс-Інформ" за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 111, корпус А, оф.4. Також зазначено необхідний перелік документів, який необхідно подати особам для участі в аукціоні.
Змістом даного оголошення, крім іншого, закріплено:
- початкова вартість лоту №1: 127 600,00 грн. без ПДВ;
- крок аукціону становить 1 % від початкової вартості майна.
02.09.2013 р. відбулися відкриті торги у формі аукціону, на якому було реалізовано нерухоме майно банкрута - нежитлову будівлю кафе з магазином-кулінарією літ. "А-1", загальною площею 187,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що було складено протокол №1 проведення відкритих торгів у формі аукціону.
30.09.2013 р. ТОВ "Інвестиційно-лизінгова компанія "Рента" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про визнання результатів аукціону з продажу нерухомого майна банкрута, а саме: нежитлової будівлі - кафе з магазином-кулінарією літ. А-1, площею 187,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а також земельної ділянки (на якій розташована вищевказана нежитлова будівля), що знаходиться в оренді (загальна площа 0,0572 га, кадастровий номер 6323385501:02:002:0039, цільове призначення - для розташування та обслуговування кафе), який проводився 02.09.2013 р. Товарною біржею "Ресурс-Інформ" - недійсними, а також визнання недійсним протоколу №1 проведення відкритих торгів у формі аукціону, затвердженого 02.09.2013 р. ліквідатором банкрута Петченко І.В. та директором ТБ " Ресурс-Інформ " Єлісюченко О.О.
В обґрунтування позову ТОВ "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" посилалось на те, що воно намагалось прийняти участь у відкритих торгах у формі аукціону з продажу майна банкрута, а саме: нежитлової будівлі - кафе з магазином-кулінарією літ. А-1, площею 187,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для чого позивачем було сплачено гарантійний внесок та подано відповідну заявку. Однак, у реєстрації Товариству в якості учасника повторного аукціону ТБ "Ресурс-Інформ" було відмовлено з суто формальних причин, оскільки перед проведенням першого аукціону, який не відбувся з приводу наявності лише одного учасника, позивач надав ТБ "Ресурс-Інформ" такий самий пакет документів, який на той час не викликав зауважень з боку ТБ "Ресурс-Інформ", в зв'язку з чим позивач був належним чином визнаний учасником аукціону. Тому, у зв'язку з відмовою позивачеві у визнанні його учасником аукціону було порушено його законні права щодо можливості придбання у власність майна, яке реалізовувалось на цих торгах. Крім того, позивач зазначав що аукціон з продажу майна боржника був проведений відповідачами з порушеннями вимог закону, а саме - кроки аукціону було здійснено із значним перевищенням 10 відсотків початкової ціни майна, що призвело до порушення вимог ч. 2 ст. 64 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
13.12.2013 р. було прийнято оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Рішення мотивоване тим, що позивачем не надано доказів порушення порядку проведення аукціону, тобто, вичерпного та обґрунтованого переліку обставин, які б свідчили про порушення відповідачами вимог спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині проведення аукціону; крім того, позивачем не було наведено суду конкретні факти порушення встановленого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правил організації та проведення торгів; також позивач не надав доказів порушення його власних майнових прав і інтересів, тобто, позивачем не доведено, що його права і законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваними торгами; що у результаті визнання торгів недійсними майнові інтереси позивача будуть відновлені; не надано підтвердження того, що позивач отримає реалізоване нерухоме майно в результаті проведення реституції після визнання торгів недійсними, отже, спірні відкриті торги у формі аукціону були проведені у відповідності до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності , мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Отже, право на судовий захист у суб'єкта господарювання виникає у разі порушення або оспорювання його права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 20 ГК України, якою також визначено способи захисту суб'єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позовні вимоги, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Звертаючись до суду за захистом своїх порушених прав, позивач самостійно визначає право, яке, на його думку, є порушеним.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є вимога позивача про визнання результатів аукціону недійсним.
Наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясування наявності чи відсутності факту їх порушення або оспорювання, а також яким чином особа, до якої позивачем пред'явлено позов, порушує права останнього, підлягає встановленню судом під час судового розгляду.
Для вирішення спору по суті суду необхідно встановити, які правовідносини виникли між сторонами у справі та які права чи законні інтереси позивача порушено відповідачем, за захистом яких позивач звернувся до суду з цим позовом.
У позовній заяві ТОВ "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" зазначало, що відповідачами були порушені його права на придбання у власність майна банкрута, в зв'язку з чим товариство звернулось до суду з позовом про визнання результатів аукціону недійсними.
Між тим, чинним законодавством визначено перелік підстав та осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про оскарження результатів аукціону, а саме: положеннями ч. 7 п. 33 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі продажу майна до господарського суду можуть бути оскаржені:
- рішення про скасування аукціону організатором (ч. 4 ст. 54 Закону);
- рішення про анулювання організатором результатів аукціону у п'ятиденний строк з моменту його проведення у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу чи підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону (ч. 2 ст. 55 Закону);
- результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону (ч. 3 ст. 55 Закону);
- рішення про визнання або про відмову у визнанні заявника учасником торгів (ч. 6 ст. 61 Закону).
При цьому, відповідно до п. 4 ст. 49 Закону про банкрутство суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники.
Згідно з ч. 7 вказаного Закону учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону.
Таким чином, оскаржувати результати аукціону має право саме його учасник.
Разом з тим, з протоколу №1 проведення відкритих торгів у формі аукціону від 02.09.2013 р. вбачається, що ТОВ "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" не приймало участі в аукціоні, що дає підстави стверджувати про відсутність у товариства законних підстав на оскарження результатів аукціону.
Стосовно твердження ТОВ "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" про те, що йому було відмовлено у реєстрації в якості учасника аукціону з суто формальних причин, чим було порушено його законне право щодо можливості придбання у власність майна, яке реалізовувалось на аукціоні, місцевим господарським судом було наголошено на тому, що не зважаючи на визначене на законодавчому рівні право оспорювати рішення про відмову у визнанні заявника учасником торгів, закріплене ч. 6 ст. 61 Закону про банкрутство, ТОВ "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" не було надано жодного доказу про звернення за захистом свого права, порушеного у зв'язку з відмовою у визнанні його учасником аукціону.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що проведеним аукціоном та його результатами не були порушені права та обов'язки позивача, безпосередньо не вплинули на його права та охоронювані законом інтереси, та не потягли за собою жодних правових наслідків для позивача.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено позивачеві у задоволенні його позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження у справі.
За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні суду висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 13.12.2013 р. у справі №922/4163/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента", м. Одеса залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 13.12.2013 р. у справі №922/4163/13 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 04.03.2014 р.
Головуючий суддя Гетьман Р.А.
Суддя Бородіна Л.І.
Суддя Шевель О. В.