номер провадження справи 23/9/14
03.03.2014 Справа № 908/482/14
за позовом: : Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ,
до відповідача: Запорізького державного підприємства «Радіоприлад», м. Запоріжжя,
про стягнення боргу
Суддя Шевченко Т.М.
За участю представників сторін:
від позивача -- Омельченко Р.М., довіреність №220/817/д від 28.11.2013;
від відповідача - Денисюк О.С., довіреність № 10-ГП від 07.05.2013 ;
за участю прокурора: Зубкова В.С., посвідчення № 017412, видане 04.06.2013..
18.02.2014 Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України із позовом до Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» про стягнення за двома договорами 44 449,30 грн. заборгованості, яка складається із суми основного боргу за Договором -1 та Договором-2 у розмірі 1114,93 грн. та 42383,73грн., відповідно, а також 3% річних у сумі 19,28 грн. та 931,36 грн., відповідно.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на умови Договорів, на приписи ст. ст. 193, 610, 611 ГК України, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 629 ЦК України.
В судовому засіданні представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги визнав частково, мотивуючи тим, що сума заборгованості у розмірі 1114,93 грн. була сплачена позивачу до порушення провадження у справі (письмовий відзив та додані до нього документи долучено до справи).
В судовому засіданні 03.03.2014 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
13 липня 2010 року між Міністерством оборони України (Виконавцем, позивачем у справі) та Запорізьким державним підприємством "РАДІОПРИЛАД" (Замовником послуг, відповідачем у справі) був укладений договір про надання послуг з контролю якості та приймання продукції №780/2010/2238/ВП-2010 (далі - Договір-1).
Відповідно до розділу 1 Договору-1 позивач (Виконавець) приймає на себе зобов'язання щодо забезпечення підпорядкованим йому військовим представництвом №3894 (Представництвом) надання відповідачу (Замовнику) послуг з контролю якості та приймання продукції (виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт) згідно з Переліком продукції, яка підлягає контролю якості та прийманню Виконавцем відповідно до вимог нормативно - технічної документації та інших умов, вказаних у договорах на постачання (розробку) продукції(виконання робіт). Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю надані послуги з контролю якості та приймання продукції відповідно до умов цього Договору.
У розділі 3 Договору-1 сторони узгодили порядок розрахунків, а саме, Замовник зобов'язався оплатити Виконавцеві надані послуги у розмірі 1% від виробничої собівартості продукції шляхом попередньої оплати або у 30-денний термін після затвердження сторонами Акту про надання послуг з контролю якості та приймання продукції. Виконанням обов'язків з боку позивача вважається здійснення Представництвом контролю якості та приймання продукції і складання Акту про надання послуг з контролю якості та приймання продукції. Затверджений Замовником Акт про надання послуг надсилається виконавцю.
Відповідно до додатку №2 до Договору-1, Акт є підставою для фінансових розрахунків між Замовником та Виконавцем.
Згідно з Актом №7/2238/10 до Договору-1, затвердженого, відповідно, Замовником (відповідачем у справі) 18.01.2013, а Виконавцем - 04.02.2013, Виконавцем виконано, а Замовником прийнято роботи за умовами Договору-1 вартістю 1114,93 грн., які підлягають до сплати ( а.с.18).
Відповідачем надано у справу платіжне доручення №2405 від 17.01.2014 на суму 1114,93 грн., яке підтверджує оплату за послуги по прийому продукції за Договором-1 згідно з Актом №7/2238/10 ( копія в матеріалах справи у додатку до відзиву відповідача).
28.03.2011 між Міністерством оборони України (Виконавцем, позивачем у справі) та Запорізьким державним підприємством "РАДІОПРИЛАД" (Замовником послуг, відповідачем у справі) був укладений договір про надання послуг з контролю якості та приймання продукції №798/2011/2388/ВП-2011 (далі - Договір-2).
Відповідно до розділу 1 Договору-2 позивач (Виконавець) приймає на себе зобов'язання щодо забезпечення підпорядкованим йому військовим представництвом №3894 (Представництвом) надання відповідачу (Замовнику) послуг з контролю якості та приймання продукції ( виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт) згідно з Переліком продукції, яка підлягає контролю якості та прийманню Виконавцем відповідно до вимог нормативно - технічної документації та інших умов, вказаних у договорах на постачання (розробку) продукції(виконання робіт). Замовник зобов'язується прийняти надані йому Представництвом послуги та оплатити їх Виконавцю відповідно до умов цього Договору.
Згідно з розділом 3 Договору-2 за результатами надання послуг Виконавець складає Акт за формою (додаток №3 до договору), один екземпляр якого подає Замовникові. Даний Акт є підтвердженням факту надання Виконавцем послуг і є підставою для їх оплати Замовником. Датою виконання зобов'язань щодо надання послуг є дата підписання Акту сторонами Договору-2.
У розділі 4 Договору-2 сторони узгодили порядок розрахунків, а саме, Замовник зобов'язався оплатити Виконавцеві надані послуги у розмірі 1% від виробничої собівартості продукції шляхом попередньої оплати або у 30-денний термін після затвердження сторонами Акту про надання послуг з контролю якості та приймання продукції. Відповідно до додатку №2 до Договору-1, Акт є підставою для фінансових розрахунків між Замовником та Виконавцем.
Згідно з Актом №16/2388/11 до Договору-2, затвердженого, відповідно, Замовником (відповідачем у справі) 13.11.2012, а Виконавцем - 27.11.2012, Виконавцем виконано, а Замовником прийнято роботи за умовами Договору-2 вартістю 36661,45 грн., які підлягають до сплати (а.с.32).
Згідно з Актом №17/2388/11 до Договору-2, затвердженого, відповідно, Замовником (відповідачем у справі) 18.01.2013, а Виконавцем - 09.02.2013, Виконавцем виконано, а Замовником прийнято роботи за умовами Договору-2 вартістю 5722,28 грн., які підлягають до сплати (а.с.33).
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши представлені докази, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, за наступних обставин.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладених ними Договорів 1 та 2, яки породили взаємні права та обов'язки.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 статті 193 ГК України).
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до приписів ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.
Як свідчать матеріалів справи, позивач виконав свої договірні зобов'язання, що підтверджується наданими у справу Актами ( а.с.18,32,33).
Проте, відповідач у визначені Договором-2 строки оплати прийнятої від Виконавця роботи не здійснив, у зв'язку із чим за Договором-2 виникла заборгованість у розмірі 42383,73грн.
Крім того, відповідачем за прострочення виконання зобов'язання за Договором-2 нараховані 3% річних у розмірі 931,36 грн.
Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості за Договором-2, заявлену позивачем до стягнення суму основного боргу та 3% річних визнав у повному обсязі.
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 42383,73грн. боргу за Договором-1 є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення с відповідача боргу у сумі 1114,93 грн. за Договором -1, суд зауважує, що зобов'язання щодо сплати вказаної суми боргу відповідачем з простроченням, але виконано, і на дату подання позову борг був погашений (платіжне доручення від 17.01.2014р.).
З цих підстав суд відмовляє у задоволенні позову про стягнення з відповідача 1114,93 грн.
Позивачем нараховане відповідачу за прострочення виконання зобов'язання за Договором-1 3 % річних у розмірі 19,28грн. (за період з 04.03.2013 по 30.09.2013 включно), та за Договором-2 3% річних у загальній сумі 931,36 грн. (за період з 27.12.2012 по 30.09.2013 за Актом №16/2388/11 та з 04.03.2013 по 30.09.2013 за Актом №17/2388/11).
Нарахування 3% річних у загальній сумі 950,64грн. здійснено відповідачем відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, є правомірним, а вимога про стягнення вказаної суми - обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Судові витрати, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, суд покладає на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 33, 34, 49, 68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області
Позов Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ, про стягнення із Запорізького державного підприємства «РАДІОПРИЛАД» (69600, м. Запоріжжя, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 14313317, р/р 26001301000754 у ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», м. Запоріжжя, МФО 313957) задовольнити частково.
Стягнути з Запорізького державного підприємства «РАДІОПРИЛАД» (69600, м. Запоріжжя, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 14313317, р/р 26001301000754 у ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», м. Запоріжжя, МФО 313957) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський,6, р/р 31252273210013 в Державній казначейській службі України МФО 8201172, ідентифікаційний код юридичної особи 00034022) 42383,73грн. основного боргу, 950,64грн. 3% річних.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Запорізького державного підприємства «РАДІОПРИЛАД» (69600, м. Запоріжжя, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 14313317, р/р 26001301000754 у ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», м. Запоріжжя, МФО 313957) на користь державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; р/р № 31215206783007) суму 1774,10 грн. судового збору.
Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський,6, р/р 31252273210013 в Державній казначейській службі України МФО 8201172, ідентифікаційний код юридичної особи 00034022) на користь державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; р/р № 31215206783007) суму 52,90 грн. судового збору.
Видати накази.
Суддя Т.М.Шевченко
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України "05" березня 2014 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.