Справа № 552/8486/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/528/14
Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О.А.
Доповідач Пікуль В. П.
12 лютого 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді: Пікуля В.П,.
суддів: Обідіної О.І., Панченка О.О.,
при секретарі: Зеленській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Кумечко М.С. про закінчення виконавчого провадження,-
03 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на постанову державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського МУЮ від 13.11.2012 року про закінчення виконавчого провадження. Вважаючи постанову незаконною скаржниця просила суд визнати дії державного виконавця Кумечко М.С. неправомірними та скасувати постанову; зобов'язати Октябрський ВДВС Полтавського МУЮ здійснити всі необхідні заходи примусового виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 31.07.2002 року про придбання для неї ОП «Полтававодоканал» однокімнатної благоустроєної квартири.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2013 року скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Кумечко М.С. про закінчення виконавчого провадження від 13 листопада 2012 року залишено без розгляду як таку, що подана з пропуском встановленого законом процесуального строку.
Не погодившись з зазначеною ухвалою ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку, просить ухвалу скасувати, постановивши нову ухвалу, якою вирішити заявлені у її скарзі вимоги по суті.
Вважає, що ухвала постановлена судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, апелянта та представника ДВС, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно до п. 3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Відповідно до ст. 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Згідно ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ від 13.11.2012 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1277, виданого 20.09.2011 року Київським районним судом м. Полтави про зобов'язання КП «Полтававодоканал» придбати для ОСОБА_1 однокімнатну благоустроєну квартиру.
03 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на постанову державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського МУЮ від 13.11.2012 року про закінчення виконавчого провадження. У своїй скарзі ОСОБА_1 вказувала, що копію оскаржуваної постанови державного виконавця вона отримала 28.11.2013 року.
Залишаючи скаргу ОСОБА_1 без розгляду як таку, що подана з пропуском встановленого законом процесуального строку, місцевий суд виходив з того, що у Київському районному суді м. Полтави перебуває аналогічна скарга ОСОБА_1, яка датована 20.11.2013 роком, із чого слідує, що про наявність оскаржуваної постанови скаржниця дізналася не пізніше 20.11.2013 року, а тому строк для її оскарження закінчився 02.12.2013 року, окрім того, будучи стягувачем у виконавчому провадженні та маючи доступ до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, ОСОБА_1 повинна була дізнатися про існування постанови в день її винесення з ЄДРВП.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного.
Із змісту постанови Київського районного суду м. Полтави від 06.12.2013 року слідує, що ОСОБА_3 22.11.2013 року зверталася в суд із скаргою на постанову державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Кумечко М.С. від 13.11.2012 року про повернення виконавчого документу. Однак, у зв'язку з поданням скаржницею відповідної заяви, її скарга була залишена за її заявою без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 207 ЦПК України.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів даної справи, зокрема, з заяви ОСОБА_1 та копії супровідного листа, копію постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Октябрського районного управління юстиції м. Полтави від 13.11.2012 року про закінчення виконавчого провадження ОСОБА_3 дійсно отримала на руки 28.11.2013 року (а.с. 12,13).
Крім того, слід звернути увагу, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб, який судам і потрібно враховувати, а не загальний строк, визначений статтею 385 ЦПК.
Десятиденний строк обчислюється з моменту одержання заявником копії відповідної постанови: про відмову у відкритті виконавчого провадження (стаття 26 Закону України "Про виконавче провадження"), про повернення стягувачу виконавчого документа (стаття 47 Закону України "Про виконавче провадження"), про закінчення виконавчого провадження (стаття 49).
З урахуванням викладених обставин, зокрема, того, що попередньо ОСОБА_1 зверталася до суду із скаргою на постанову про повернення виконавчого документу, а не на постанову про закінчення виконавчого провадження, окрім того, копію оскаржуваної постанови від 13.11.2012 року отримала на руки 28.11.2013 року, колегія суддів приходить до висновку, що строк для звернення до суду із скаргою на постанову державного виконавця Фесенко К.Т. не пропущений.
Помилковим є висновок місцевого суду з приводу обізнаності скаржниці про існування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, оскільки отримання інформації з ЄДРВП є правом, а не обов'язком сторін виконавчого провадження, окрім того, вказаний висновок має характер припущення, і не може бути підставою для залишення скарги без розгляду.
За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2013 року - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця до розгляду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2013 року - скасувати.
Справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Кумечко М.С. про закінчення виконавчого провадження повернути до Київського районного суду м. Полтави для вирішення питання про прийняття скарги до розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та підлягає оскарженню протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: В.П. Пікуль
Судді: О.І. Обідіна
О.О. Панченко
З оригіналом згідно
суддя В.П.Пікуль