03.03.2014
Справа № 335/17/14-ц 2/335/518/2014
03 березня 2014 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Макарова В.О., при секретарі Зеленській Я.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Орджонікідзевського районного суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно, -
Позивач Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль" звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.02.2008 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" правонаступником якого є ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 010/17-39/26, відповідно до умов якого позичальнику був наданий кредит у сумі 61 000,00 доларів США, строком до 10.02.2015 року, із сплатою 13,00% річних, із зобов'язанням належним чином використати та повернути суму отриманого кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначенні договором.
Також, в забезпечення виконання відповідачем зобов'язання за кредитним договором, 12.02.2008 року був укладений договір іпотеки № 010/17-39/26/2, згідно якого виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечено нерухомим майном, а саме квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на праві приватної власності.
Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, має заборгованість за кредитним договором, позивач просить суд у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 010/17-39/26 від 11.02.2008 року у сумі 441 446,94 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, на підставі дублікату договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області 14.12.2000 року за реєстром № 9641, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною визначеною незалежним експертом в ході проведення виконавчих дій та задовольнити за рахунок предмету іпотеки майнові вимоги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль", стягнути з відповідача судові витрати.
В судове засідання представник позивача Іванісов В.С. не з'явився, надав суду заяву відповідно до якої просить суд розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти вирішення справу у порядку заочного розгляду.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не сповістив, про день і час слухання справи завчасно повідомлявся у встановленому законом порядку, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, тому суд визнає неявку відповідача у судове засідання неповажною та вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю на підставі наявних доказів, які є достатніми для постановлення рішення, та ухвалення заочного рішення, проти чого не заперечує представник позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяви представника позивача про слухання справи за його відсутності та в зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.02.2008 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" правонаступником якого є ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 010/17-39/26.
Відповідно до п.1 кредитного договору, банк надав позивальнику кредит у сумі 61 000,00 доларів США, строком до 10.02.2015 року.
Згідно п.2 кредитного договору, процентна ставка кредиту становить 13,00% річних.
Відповідно до п.2.3 кредитного договору, позичальник зобов'язався в строки, передбачені цим договором забезпечити повернення банку одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків банку, сплатити пеню та інші штрафні санкції.
Відповідно до п.4.1 кредитного договору, за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань по цьому договору позичальник несе відповідальність в порядку і на умовах, визначених в цьому договорі, а саме за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягає сплаті згідно цього договору.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 010/17-39/26 від 11.02.2008 року, станом на 22.11.2013 року заборгованість по кредиту становить 222 828,69 грн. (27 877,98 доларів США), заборгованість по сплаті відсотків становить 120 412,31 грн. (15 064,72 доларів США), пеня за невчасну сплату кредиту становить 3 736,55 грн., пеня за невчасну сплату відсотків становить 2 208,11 грн.
Також, в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 12.02.2008 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" правонаступником якого є ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки № 010/17-39/26/2.
Згідно п.1.1 договору іпотеки, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору № 010/17-39/26 від 11.02.2008 року, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого іпотекодавець зобов'язується перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 61 000,00 доларів США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також вимагати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.
Згідно п.1.2 договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності, на підставі дублікату договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області 14.12.2000 року за реєстром № 9641.
Пунктом 3.1.4 договору іпотеки, передбачено, що у разі невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим договором або за кредитним договором, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його, відповідно до пункту 6 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.
Згідно п.6.1 договору іпотеки, у разі порушення боргового зобов'язання , умов кредитного договору або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно п.6.2 договору іпотеки, іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити всю суму зобов'язання на момент звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за кредитом та відсотками, штрафними санкціями, комісійною винагородою незалежно від настання строку виконання зобов'язання, який зазначено у кредитному договору, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме при повному або частковому неповерненні у встановлені кредитним договором строки сум процентів, комісійної винагороди, сум неустойки (пені, штрафних санкцій).
Згідно п.6.3 договору іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором забезпеченого цією іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет іпотеки, у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором або кредитним договором.
Відповідно до п.6.6 договору іпотеки, право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя, належить іпотекодержателю.
Як вбачається з вимоги від 17.12.2010 року № 12-21/11-2458, позивач вимагав ОСОБА_2 протягом 30 днів з моменту направлення даної вимоги погасити суму заборгованості за кредитним договором, попереджав, що у разі не задоволення даної вимоги будуть розпочаті претензійно-позовні роботи, звернуто стягнення на заставлене майно, однак дана вимога відповідачем залишена без уваги.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вимогами договору.
Згідно статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі пункту 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 611, 615 ЦК України, у випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.
Згідно ст. 33 Закону України „Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ст. 39 Закону України „Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону.
Оскільки під час розгляду судом справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором не виконує, суд вважає, що є всі підстави для звернення стягнення на заставне майно, таким чином позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України, витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору у розмірі 3 441 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 7, 10, 11, 60, 88, 157, 197, 212, 213, 215, 224 ЦПК України, ст.ст. 526, 575, 610, 611, 612, 615, 625, 1049 ЦК України, ст.ст. 33, 39 Закону України „Про іпотеку", суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно - задовольнити.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 010/17-39/26 від 11 лютого 2008 року у сумі 441 446,94 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, ІПН НОМЕР_1) на праві приватної власності, на підставі дублікату договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області 14.12.2000 року за реєстром № 9641 - шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною визначеною незалежним експертом в ході проведення виконавчих дій та задовольнити за рахунок предмету іпотеки майнові вимоги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль", в особі Запорізької обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" (р/р № 37399565030021 в ЗОД „Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, ЄДРПОУ 14305909) - судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Орджонікідзевського
районного суду м. Запоріжжя: В.О.Макаров