Справа № 713/4349/12
Провадження № 2/309/312/14
25 лютого 2014 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Савицький С.А.
при секретарі Пристая О.О.
з участю прокурора Шаманської Н. В.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом Хустського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Олександрівської сільської ради до ОСОБА_3, Хустської районної державної адміністрації про скасування розпорядження голови Хустської РДА від 29.12.2002 року № 743 визнання недійсним державного акту на право власності на землю за № 17997 від 26.06.2003 року на ім'я ОСОБА_4 та скасування його державної реєстрації та повернення земельної ділянки у власність Олександрівської сільської ради
Хустський міжрайонний прокурор звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 є спадкоємцем земельної ділянки площею 0,0860 га, яка розташована в урочищі «Лази», с. Олександрівка, Хустського району, яка належала померлій ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ № 178583, виданого 26.06.2003 року на підставі розпорядження голови Хустської РДА від 29.12.2002 року № 743.
Проведеною Хустською міжрайонною прокуратурою перевіркою встановлено, що в порушення вимог законодавства вищевказана земельна ділянка відповідно до розпорядження голови Хустської РДА від 29.12.2002 року № 743, надана безоплатно у власність померлій за рахунок сертифікату на право на земельну частку (пай). Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН № 169020, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 22 липня 2003 року за № 470, тобто пізніше, ніж виданий держаний акт. Хоча сертифікат є підтверджуючим документом про набуття право власності на земельну ділянку. Крім того, згідно розпорядження голови Хустської райдержадміністрації від 29.12.2002 року № 743 громадянці ОСОБА_4 виділено земельну частку (пай) площею 0,09 га. Однак, у державному акті на право приватної власності на землю від 2.06.2003 року ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,086 га, що свідчить про незаконність видачі даного державного акту.
За наведених обставин, прокурор просить суд скасувати розпорядження голови Хустської РДА від 29.12.2002 року № 743 частині виділення земельної частки (паю) ОСОБА_4, визнати незаконним та скасувати державний акт на право приватної власності на землею серії РЗ № 178583, виданий 26.06.2003 року на підставі розпорядження голови Хустської РДА від 29.12.2002 року № 743 та повернути земельну ділянку площею 0,086 га в урочищі «Лази» у власність Олександрівської сільської ради вартістю 3224,60 грн.
Крім того, прокурор просить суд поновити строк позовної давності, посилаючись на те, що наведені порушення чинного законодавства, які свідчать про незаконність виготовлення державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ № 178583, виданого 26.06.2003 року на підставі розпорядження голови Хустської РДА від 29.12.2002 року № 743 міжрайонною прокуратурою виявлено у 2012 році, в ході перевірки з цих питань, що підтверджується доданими до позовної заяви документами.
У судовому засіданні прокурор Шаманська Н. В. підтримала позовні вимоги, посилаючись на наведені в ньому обставини.
Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала. Пояснила суду, що державний акт на право власності на землю на чотири земельних ділянки загальною площею 0,50 га в ур. Воларське та ур. Яма с. Залом виданий ОСОБА_5 на підставі земельних сертифікатів за розпорядженням голови Хустської районної державної адміністрації від 29.12.2002 року. У задоволенні позову просить відмовити.
Представник Олександрівської сільської ради Хустського району в судове засідання не з'явився. Від сільського голови Ковач І.Ю. на до суду надійшла заява у якій він просив суд розглядати дану справу у відсутності представника сільської ради.
Представник відповідача Хустської районної державної адміністрації - Бринзей М.М., який діє на підставі довіреності від 29.01.2013 року в судове засідання також не з'явився. До суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності та повідомив, що Хустська РДА визнає позовні вимоги Хустської міжрайонної прокуратури.
Суд вважає, що справу можливо розглянути у відсутності представника Олександрівської сільської ради та представника відповідача Хустської РДА на підставі наявних матеріалів справи та пояснень сторін по справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що розпорядженням голови Хустської РДА від 29.12.2002 року N 743 «Про надання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам, які мають право на земельну частку (пай) на території Олександрівської сільської ради» надано безоплатно у приватну власність ОСОБА_4, яка мешкає у АДРЕСА_1 земельну ділянку загальною площею 0,086 га в межах згідно з планом як громадянину, який має право на земельну частку (пай) на території Олександрівської сільської ради. Земельна ділянка розташована на території урочище «Лази» Олександрівська сільська рада. Землю передано у приватну власність з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_4 26.06.2003 р. Хустською районною державною адміністрацією видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р3 N 1178583, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 17997.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 померла. Відповідач ОСОБА_3, мешканець АДРЕСА_1, є спадкоємцем ОСОБА_4 25 квітня 2012 року приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_8 йому видано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлої ОСОБА_4, у тому числі на земельну ділянку площею 0,0860 га, яка розташована в с. Олександрівка, урочище «Лази» Хустського району Закарпатської області, яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 № 178583, виданого 26.06.2003 року Хустською районною державною адміністрацією за № 743 від 29 грудня 2003 року, та зареєстрована в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 17997. Ця обставина стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 25 квітня 2012 року приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_8 що зареєстровано у реєстрі за № 1674.
Земельна ділянка для ведення особисто селянського господарства надана у власність померлої ОСОБА_4 за рахунок сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 169020, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 22 липня 2003 року за № 470, що стверджується сертифікатом на право на земельну
частку (пай) РН № 169020, а також листом Хустської районної державної адміністрації від 01.08.2012 № 01-9/1748.
Оспорювані розпорядження голови Хустської райдерадміністрації та державний акт - це офіційні письмові документи, які породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання такого акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який його видав. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів сторін у справі. Підставою для задоволення позову повинно бути встановлення судом факту такого порушення.
Згідно статті 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14.02.92 р. майно у колективному сільськогосподарському підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб'єктом права власності у колективному сільськогосподарському підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.
Належне такому підприємству майно , яке у ньому належить на праві спільної часткової власності його членам, може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.
Згідно з пунктами 1, 2, 6 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані в колективну власність КСП, кооперативам, АТ, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.
Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського товариства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
У разі виходу власника земельної частки (паю) з КСП, кооперативу, АТ за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому законом порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.
Рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки та заповнення державного акта на право приватної власності на землю (визначену земельну ділянку) здійснюють органи місцевого самоврядування або органи виконавчої влади в залежності від місця знаходження земельної ділянки (до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради. А за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади відповідно до п. 12 розділу Х «Перехідні положення Земельного кодексу України 2001 р.).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 16 квітня 2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Отже, земельні ділянки - частки (паї) не є землями державної власності чи комунальної власності, а належить колективному сільськогосподарському підприємству (КСП) на праві колективної власності, і таке право може бути припинено в порядку і на
підставах, встановлених Земельним кодексом України. Земля як об'єкт права колективної власності колективного сільськогосподарського підприємства зазначена у ч. 1 ст. 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» Право колективного сільськогосподарського підприємства охороняється законом. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передані окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Належне такому підприємству майно, яке у ньому належить на праві спільної часткової власності його членам, може бути передано державним, кооперативним чи іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених. Такі положенні закріплені у ч. 1 ст. 7, ч.ч. 2, 3 ст. 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство».
Землі АКАТО «Сад» на праві колективної власності належали усім членам господарства і прийняття рішень щодо такої землі регулювалося законодавством та установчими документами юридичної особи. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства. Позивачем не надано суду жодних доказів того, що АКАТО «Сад» передавало своє право на землі, які належать членам колективного сільськогосподарського підприємства АКАТО «Сад» державі або Олесандрівській сільській раді.
Оскільки спірна земельна ділянка належить до земель колективної власності, а не до земель державної власності чи комунальної власності, у Хустського міжрайонного прокурора відсутнє право на позов в інтересах держави в особі Олександрівської сільської ради про витребування даної земельної ділянки і повернення її у власність Олександрівської сільської ради.
З врахуванням вищенаведеного, після аналізу зазначених правових норм та наданих сторонами доказів у їх сукупності суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Хустського міжрайонного прокурора та відсутність підстав для їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215,218 ЦПК України суд -
В задоволенні позову Хустського міжрайонного прокурора в інтересах держави, в особі Олександрівської сільської ради до ОСОБА_3, Хустської районної державної адміністрації про скасування розпорядження голови Хустської РДА від 29.12.2002 року № 743 визнання недійсним державного акту на право власності на землю за № 17997 від 26.06.2003 року на ім'я ОСОБА_4 та скасування його державної реєстрації та повернення земельної ділянки у власність Олександрівської сільської ради - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.
Суддя Хустського
районного суду: Савицький С.А.