26 лютого 2014 р. Справа № 814/4262/13-а
Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
при секретарі - Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року у справі за позовом Госпрозрахункової будівельної дільниці - Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства будівельно-монтажне управління 22 «Миколаївводбуд» до Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.05.2013 року №00000182200, №00000172200,
Позивач звернувся до суду з позовом до Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївської області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.05.2013 року №00000182200, №00000172200.
В основу адміністративного позову покладені твердження позивача про те, що під час проведення позапланової невиїзної перевірки перевіряючи дійшли невірних висновків щодо нікчемності укладених правочинів з контрагентом ТОВ «Ліліана-Грей», а відтак і завищення суми податкового кредиту у перевіряємий період. Підставою для визнання угод нікчемними для ДПІ стало судове рішення про визнання недійсними установчих документів контрагента - ТОВ «Ліліана Грей» та припинення його юридичної особи. Таке твердження є хибним, оскільки на час здійснення господарських операцій зазначене судове рішення не існувало, крім того, судове рішення на яке посилається ДПІ в акті перевірки на час складання акту перевірки було скасовано Одеським апеляційним адміністративним судом. Реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Ліліана-Грей» підтверджено первинними бухгалтерськими документами. А відтак, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем неправомірно та належать скасуванню.
Відповідач проти позову заперечував, зазначив, що податкові повідомлення-рішення № 00000182200, № 0000172200 винесені правомірно, оскільки позивачем документування поставок послуг та включення відповідних сум до складу валових витрат з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року відбулось на підставі документів, які визнані судом недійсними. Витрати, пов'язані з придбанням товарів у контрагента ТОВ «Ліліана-Грей», позивачем неправомірно включено до складу валових витрат при формуванні податку на прибуток та сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволені позову.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної Держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївської області від 13.05.2013 р. №00000182200, №00000172200.
Не погодившись з вказаним рішенням Жовтнева об'єднана Держана податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївської області звернулась з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Колегією суддів встановлено, що ДПІ з 20.03.2013 року по 21.03.2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку госпрозрахункової будівельної дільниці - дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства будівельно-монтажне управління-22 «Миколаївводбуд» з питань правомірності формування податкового кредиту за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року та валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Ліліана-Грей».
Перевіркою встановлено вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ГБД ДП ВАТ БМУ-22 «Миколаївводбуд» з контрагентом-постачальником ТОВ «Лилиана- Грей», і, як наслідок, заниження податку на додану вартість на суму 69112,00 грн., про що було складено акт № 132/22-23400653 від 28.03.2013 року.
На підставі акту перевірки 13.05.2013 року були винесені податкові повідомлення-рішення № 00000172200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 69112,00 грн., за штрафними санкціями - 17278,00 грн.; № 00000182200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 86390,00 грн., за штрафними санкціями - 21597,50 грн.
Перевіряючи прийшли до таких висновків, у зв'язку з тим, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.08.2012 року установчі та реєстраційні документи ТОВ «Ліліана-Грей» було визнано недійсними та припинено зазначену юридичну особу.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо критичної оцінці позиції відповідача. Судова колегія встановила, що між позивачем та ТОВ «Ліліана Грей» 01.10.2010 року було укладено договір поставки № 354, за яким ТОВ «Ліліана Грей» зобов'язується передати ГБД ДП ВАТ БМУ-22 «Миколаївводбуд» товари асортимент, кількість і ціна яких зазначається у податкових накладних. За даним договором господарські операції між контрагентами здійснювалися у жовтні-грудні 2010 року.
На час здійснення господарських операцій ТОВ «Ліліана Грей» було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, мало свідоцтво про реєстрацію як платника податку на додану вартість.
Судове рішення (справа № 2а-2702/12/1470) про визнання недійними установчих документів та припинення юридичної особи ТОВ «Ліліана Грей» було винесено Миколаївським окружним адміністративним судом лише 02.08.2012 року, але 27.03.2013 року скасовано постановою Одеського апеляційного адміністративного суду, а акт перевірки датований 28.03.2013 року, тобто на час складання акту перевірки та винесення податкових рішень-повідомлень, рішення Миколаївського ОАС № 2а-2702/12/1470 було скасовано.
Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. Така правова позиція викладена у постанові Верхового суду України від 13.01.2009 року № 21-1578, що відповідно до ст. 244-2 КАС України є джерелом права та обов'язкові до застосування для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
У листі Вищого Адміністративного суду України від 01.11.2011 року вих. № 1936/11/13-11, наголошується, що суд, під час розгляду справ повинен ретельно перевіряти всі доводи сторін, документи та інші данні, що спростовують реальність господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.
Позивачем на підтвердження реальності здійснених господарських операцій були надані: подорожні листи, рахунки-фрактури, видаткові накладні, податкові накладні, що свідчать про поставку позивачу у період з 01.10.2010 по 31.12.2010 року таких товарів, як «эллементы водонапорной башни», труб, мастила, сталі, піску, дюбелів, болтів, металевих конструкцій тощо.
Зазначені матеріали використовувались позивачем при здійсненні робіт по будівництву господарсько-побутової каналізації (2 черга) у м. Снігурівка відповідно до договору підряду № 861 від 02.07.2010 року на замовлення Управління капітального будівництва Миколаївської облдержадміністрації (копії документів первинного бухгалтерського обліку знаходяться в матеріалах справи).
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що товари, придбані позивачем у ТОВ «Ліліана Грей» використовувались ним в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності, що діє позивачу право на включення таких сум до валових витрат у перевіряємому звітному періоді та формування зі їх рахунок податкового кредиту відповідно до положень пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чимитними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Під час проведення перевірки ДПІ, та під час судового розгляду справи судом першої інстанції, позивачем були надані податкові накладні, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, виписані ТОВ «Ліліана Грей» у зв'язку із здійсненням поставок товарів позивачу, що є підставою для включення цих сум до податкового кредиту відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Ані у посадових осіб ДПІ під час проведення перевірки, ані у представника відповідача в судовому засіданні не виникло зауважень щодо оформлення зазначених податкових накладних.
Тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Повний текст судового рішення виготовлений 28.02.2014 року.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
Суддя: О.І.Шляхтицький