26 лютого 2014 р. Справа № 814/3895/13-а
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
при секретарі - Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про визнання незаконним та скасування наказу № 1106 від 12.07.2013 року, стягнення моральної шкоди в сумі 10 000, 00 грн.,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївській області з вимогами: визнати незаконним та скасувати наказ МВС України №1106 від 12.07.2013 року в частині притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ; поновити ОСОБА_2 на посаді начальника штабу Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнути з УМВС України у Миколаївській області 10 000 (десять тисяч) гривень завданої моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що службове розслідування прийшло до хибного висновку, про те, що позивач неналежно виконував функціональні обов'язки, а наказ №1106 від 12.07.2013 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ є незаконним, адже позивач діяв відповідно до Закону України «Про міліцію» та посадових інструкцій.
Міністерство внутрішніх справ України та управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області позовні вимоги не визнали, так як висновки службового розслідування є законними та обґрунтованими, а тому і оскаржувані накази прийняті відповідно до чинного законодавства.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 з 23.09.2005 року по 25.07.2013 року проходив службу в органах внутрішніх справ. З квітня 2012 року по 25.07.2013 року займав посаду начальника штабу Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області. Наказом УМВС України Миколаївської області № 55 від 25.07.2013 року по особовому складу на підставі наказу МВС від 12.07.2013 року за № 1106 ОСОБА_2 було звільнено з ОВС відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за п. 64 «є» (за порушення дисципліни). Підставою до прийняття такого рішення послужили факти, виявлені під час службового розслідування, проведеного Головним штабом МВС України, за фактом надзвичайної події за участю окремих працівників Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про міліцію» основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.
Згідно до вимог ст.10 Закону України «Про міліцію» міліція зобов'язана: приймати та реєструвати заяви й повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати за ними рішення; виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством; брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до вимог ст.25 Закону України «Про міліцію» працівник міліції несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну або кримінальну відповідальність.
Вимогами ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ визначено, що службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, дотримуватися норм професійної та службової етики, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють (стаття 7 Дисциплінарного статуту). Приймаючи Присягу працівника внутрішніх справ, співробітники міліції присягають з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, всемірно сприяти зміцненню авторитету і престижу органів внутрішніх справ.
Згідно з Інструкцією про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженою наказом МВС України від 19.11.2012 року №1050 (далі Інструкція №1050), оперативний черговий, отримавши заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від слідчого абоіншої службової особи, зобов'язаний діяти відповідна до Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженої наказом МВС України від 28.04.2009 року №181 (далі - Інструкція №181) відразу зареєструвати заяву в журналі єдиного обліку (CO) та направити на місце події слідчо-оперативну групу чи оперативну групу. Про наявність письмових заяв про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до чергової частини органу внутрішніх справ, а також повідомлень, які надійшли усно, у яких наявні відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в журналі ЄО оперативний черговий доповідає начальникові слідчого підрозділу для внесення слідчими відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформує начальника органу внутрішніх справ. Заяви і повідомлення, що надійшли до чергової частини органу внутрішніх справ, у яких відсутні відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в журналі ЄО доповідаються оперативним черговим начальникові органу внутрішніх справ або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду та прийняття відповідного рішення. Організація роботи за додержанням вимог, установлених цією Інструкцією, покладається на начальника органу внутрішніх справ, а в разі його відсутності - на особу, яка виконує його обов'язки.
Відповідно до Інструкції №181 роботу чергових частин у міськрайлінорганах організовують начальники ОВС, чергові частини є підрозділами штабів.
В Інструкції про організацію реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України, затвердженої, наказом МВС України від 22.12.2012 року №940 (далі - Інструкція про організацію реагування), зазначено, що контроль за діяльністю ОВС щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події здійснюють начальники ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганів, їх заступники, начальники штабів, відповідальні по ОВС. керівники структурних підрозділів - на підставі графіків цілодобового контролю за роботою добових нарядів та за напрямами оперативно-службової діяльності (п.7.1.2.).
Згідно з Інструкцією про оперативне інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військах та навчальних закладах МВС України, затвердженої наказом МВС України від 22.12.2012 року №940 (далі - Інструкція про інформування): відповідальний по ОВС, який здійснює контроль за діяльністю добових нарядів, сил та засобів, що залучені до охорони громадського порядку, уживає всіх заходів для отримання вичерпної інформації про оперативну ситуацію на території обслуговування вимагає від підпорядкованих структурних підрозділів та нарядів надання найбільш повних відомостей, необхідних для оперативного інформування (п.1.3.); попередня кваліфікація та оцінка події, здійснюється, виходячи з її явних ознак та відомостей, внесених про кримінальне правопорушення та іншу подію до відповідної інтегрованої інформаційно-пошукової системи ОВС чи Єдиного реєстру досудових розслідувань, створеного наказом Генеральної прокуратури України від 17.08.2012 року №69 «Про Єдиний реєстр досудових розслідувань» (далі - ЄРДР) (п.1.4.); інформування про кримінальні правопорушення та інші події здійснюється виключно через чергові частини (п.1.5.); відповідальний по ОВС здійснює постійний контроль за збиранням і проходженням інформації про кримінальні правопорушення та інші події, які визначені Переліком та своєчасним поданням спецповідомлень до чергової частини вищого ОВС (п.2.5.).
Інструкцією №1050 встановлено: п.1.2. Джерелом інформації про вчинення кримінальних правопорушень та інших подій, що надходить до органу внутрішніх справ, уповноваженого розпочати досудове розслідування, є: повідомлення будь-яких осіб та самостійно виявлені слідчим або іншою службовою особою органів внутрішніх справ з будь-якого джерела обставини кримінальних правопорушень; п.2.4. За межами місцезнаходження органу внутрішніх справ слідчий або інша службова особа органу внутрішніх справ на території України незалежно від посади, яку він обіймає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб із заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів для попередження і припинення правопорушень, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчиняли правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції; п. 3.11. У журналі ЄО також реєструються рапорти працівників органів внутрішніх справ про виявлення ними з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та іншої події (п.3.11.2); п. 3.14 Приховуваними від єдиного обліку вважаються заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, які були відомі працівнику органу внутрішніх справ, та відомості про них, які на час виявлення не внесені до журналу ЄО, та не отримали відповідного реєстраційного номера.
Відповідно до Інструкції №181: для ефективності здійснення цілодобового контролю за забезпеченням захисту конституційних прав громадян, правопорядку га протидії злочинності, подальшого вдосконалення управлінської діяльності в міськрайлінорганах призначається відповідальний по міськрайліноргану та його помічник (п.4.10.); відповідальні та помічники відповідальних несуть службу у форменому одязі встановленого зразка. Тривалість чергування відповідальних - тиждень або доба, а помічників відповідальних - доба (п.4.11); відповідальний по міськрайліноргану зобов'язаний: перебувати в місці розташування органу (підрозділу) у службовому кабінеті, постійно бути на зв'язку з черговою частиною, відлучатися лише для вживання їжі, виїзду на місця подій або перевірки організації й несення служби нарядами: здійснювати перевірки несення служби добовими нарядами ОВС та іншими нарядами задіяними на охорону громадського порядку, і відлучаються лише за викликом до начальника ОВС, а також для вживання їжі й відпочинку (у межах адміністративного будинку ОВС), перевірки приміщень ОВС, ІТТ та в інших випадках - із дозволу чергового (п.4,13); відповідальні можуть продовжити чергування в нічний час за місцем проживання лише з дозволу начальника ОВС (п.4.14.).
В наказі МВС України від 16.03.2007 року №81 «Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу» зазначено, що стан дотримання законності і дисципліни особовим складом є одним з провідних критеріїв діяльності органів внутрішніх справ. Відповідальність за організацію роботи та здійснення контролю за станом дотримання законності, дисципліни, заходів щодо упередження надзвичайних подій серед особового складу покладена на заступників начальників ГУМВС, УМВС, УМВСТ по роботі з персоналом.
Як було встановлено матеріалами службової перевірки, 27.06.2013 року о 10год. 00хв. до чергової частини Врадіївського РВ надійшло телефонне повідомлення чергового фельдшера Врадіївської ЦРЛ про те. що цього дня о 09год. 40хв. у с.Сирово Врадіївського району виявлено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительку АДРЕСА_1, яка була побита працівниками міліції. При цьому, черговим РВ до Журналу (книги) єдиного обліку внесено запис про повідомлення про злочин, передбачений ст.125 КК України, без зазначення про вчинення суспільно-небезпечного діяння (за заявою потерпілої) працівниками міліції.
О 10год. 08хв. 27.06.2013 року до Врадіївської Центральної районної лікарні направлено слідче-оперативну групу, членам якої ОСОБА_4 особисто заявила про побиття та зґвалтування її співробітниками Врадіївського РВ УМВС ОСОБА_5 і ОСОБА_6
Відомості про вчинення зґвалтування ОСОБА_4 зареєстровано в ЖЄО за №938 в 22год. 20хв. 27.06.2013 року (внесено до ЄРДР о 23год. 19хв. за ч.3 ст. 152 КК України). Перекваліфікацію події, зареєстрованої в ЖЄО за №931 зі ст.125 КК України на ч.1 ст. 121 КК України проведено о 22год. 23хв. 27.06.2013 року. Відомості щодо вчинення відносно ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, в ЖЄО зареєстровані о 23год. 15хв. 27.06.2013 року (до ЄРДР внесено о 23год. 21хв.). Співробітника Врадіївського РВ ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України 28.06.2013 року.
Організація діяльності чергових частин ОВС здійснюється відповідно до наказу МВС України від 28.04.2009 року № 181 «Про організацію діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави протиправних посягань» (далі - Наказ).
Відповідно до пункту 4.2. Наказу, чергові частини є підрозділами штабів. Начальники штабів, чергових частин або особи, які виконують їх обов'язки: контролюють дотримання особовим складом дисципліни, законності, режиму секретності, конституційних прав громадян, які утримуються в кімнатах затриманих та доставлених чергових частин; Абзац восьмий пункту 4.2. розділу IV в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 382 від 13.08.2010 року; забезпечують збір та обробку оперативної інформації, підготовку добового зведення, а також інших оперативних матеріалів; контролюють виконання підлеглими доручень та розпоряджень керівництва.
За висновками службової перевірки зазначено: за відсутністю належного контролю з боку ОСОБА_2 за діяльністю чергової частини Врадіївського РВ, викривлені в бік пом'якшення обставини цієї події (інформацію про те, що невідомі особи спричинили потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синців та подряпин обличчя, а не про те, що її побили працівники міліції) зареєстровані в журналі єдиного обліку за № 931 від 27.06.2013 року, з попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 125 (Умисне легке тілесне ушкодження) КК України, та в подальшому про вчинене кримінальне правопорушення належним чином не проінформовано чергову частину вищого рівня.
З пояснень ОСОБА_2, яке було відібрано 08.07.2013 року в ході проведення службового розлідування, слідує, що про причетність працівників міліції до скоєного відносно потерпілої ОСОБА_4 злочину, він особисто дізнався 27.06.2013 року «…після того як до РВ для допиту прибув гр-н ОСОБА_7 та почав про все розповідати...». На питання, які ним, ОСОБА_2, було вжито заходів щодо інформування керівництва УМВС та РВ про подію за участю працівників міліції, було надано відповідне пояснення: «Повідомляти не було кому, так як всі працівники Врадіївського РВ УМС це знали, тому нікому не повідомлялось».
У відповідності до вимог п.2.4 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС від 19.11.2012 року № 1050 за межами місцезнаходження ОВС слідчий або інша службова особа органу внутрішніх справ на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходженням і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких обставин, зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.
Відповідно до висновків службової перевірки ОСОБА_2, будучи службовою особою органу внутрішніх справ та, згідно його пояснень, отримавши інформацію про побиття, зґвалтування, пограбування ОСОБА_4 та про те, що вона вказала на працівників Врадіївського РВ ОСОБА_5 і ОСОБА_6 як на осіб, які безпосередньо вчинили кримінальне правопорушення, не повідомив про це чергову частину Врадіївського РВ, що призвело до введення в оману чергової частини і керівництва УМВС України Миколаївській області й МВС щодо вчинення на території оперативного обслуговування Врадіївського РВ тяжкого кримінального правопорушення та приховування його від обліку.
За результатами проведеного службового розслідування МВС було видано наказ від 12.07.2013 року № 1106, за яким начальник штабу Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2 підлягає звільненню з органів внутрішніх справ.
Приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ, МВС та УМВС виходило з того, що у поведінці ОСОБА_2 мало місце грубе порушення службової дисципліни, що виразилося у неналежному виконанні функціональних обов'язків, порушення вимог Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-ХІІ, ст. 7, 8 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 року № 3460-ІV, у частині належного виконання своїх обов'язків, бездоганного виконання статутів та наказів, Інструкції про порядок ведення Єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 19.11.2012 року № 1050, щодо належного прийняття та реєстрації повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, Інструкції про оперативне інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ, військ та навчальних закладах МВС України, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 року № 940, у частині порядку збирання, опрацьовування та подання оперативної інформації що призвело до викривлення отриманої інформації та в подальшому не інформування чергових частин УМВС та МВС про вчинення працівниками Врадіївського РВ тяжкого кримінального правопорушення.
На підставі наведеного, колегія суддів доходить до висновку про те, що під час розгляду справи судом першої інстанції та під час розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції, відповідачем доведено, що при прийнятті оскаржуваних наказів та проведенні службового розслідування, відповідачем порушень чинного законодавства, в тому числі Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, не допущено: проводилось службове розслідування, відбирались пояснення у причетних осіб, дана оцінка зібраним доказам та прийнято рішення з урахуванням всіх обставин справи і особи порушника службової дисципліни.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо відмови ОСОБА_2 у задоволенні позову є вірним. Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідачі, які є суб'єктами владних повноважень, свою позицію суду доказали та обґрунтували її.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Повний текст судового рішення виготовлений 28.02.2014 року.
Головуючий: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян
Суддя: О.І. Шляхтицький