11 грудня 2013 р. Справа № 804/16240/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіТурлакової Н. В.
при секретаріМединській А.О.
за участю:
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 Попович Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про визнання дій протиправними, скасування вимоги та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська в якій позивач, з урахуванням уточнень, просить: - скасувати Вимогу про сплату недоїмки №Ф-2322 02/20 від 02.08.2013р. зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5963,66грн., прийняту Управлінням Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська; - визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська; - зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська припинити нарахування єдиного соціального внеску ОСОБА_5 як особі, що перебуває на пенсії за віком, будучи фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вона з 2010 року перебуває на пенсії за віком на пільгових умовах та здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець. 07.09.2013р. позивачем отримано від відповідача Вимогу про сплату недоїмки №Ф-2322 02/20 від 02.08.2013р. зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5963,66грн. Позивач, вважає, що нарахування недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску є незаконним, оскільки вона є пенсіонером, отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах, у зв'язку з чим, відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільняється від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що умови призначення пенсії за віком визначені ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Таким чином, фізичні особи-підприємці, які вийшли на пенсію у 50 років та отримують пенсію зі зниженням пенсійного віку по Списку №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не звільняються від сплати єдиного соціального внеску, у зв'язку з чим, оскаржувана Вимога є правомірною.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві та доповненнях.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи викладені в запереченнях.
Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1, ОСОБА_5 зареєстрована Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, як фізична особа-підприємець.
Згідно пенсійного посвідчення НОМЕР_2 від 02.02.2010р., копія якого наявна в матеріалах справи, ОСОБА_5 є пенсіонером, вид пенсії - за віком.
Позивачем до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська було подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012р., копія якого наявна в матеріалах справи.
02 серпня 2013 року УПФУ в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська було виставлено вимогу №Ф-2322 02-20 про сплату недоїмки по єдиному соціальному внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5963,66грн.
Не погоджуючись із вказаною Вимогою, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із Скаргою, за результатами розгляду якої, Головним управління ПФУ в Дніпропетровській області прийнято рішення №20746/07/30 від 10.10.2013р., яким скаргу ФОП ОСОБА_5 залишено без розгляду.
Згідно Рішення Пенсійного фонду України №31305/09-10 від 21.11.2013р., рішення головного управління ПФУ в Дніпропетровській області №20746/07/30 від 10.10.2013р. залишено без змін, скаргу в цій частині - без задоволення. Скаргу в частині узгодження вимоги про сплату недоїмки управління ПФУ в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська від 02.08.2013р. №Ф-2322-02/20 залишено без розгляду.
Відносини у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України від 09.07.2003р. № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(далі - Закон №1058). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до п.3 ст.11 Закону №1058 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності є застрахованими особами.
Зазначені особи є страхувальниками та платниками страхових внесків до Пенсійного фонду (п.5 ст.14, ч.1 ст.15 Закону №1058).
Статтею 1 Закону №1058 визначено поняття "пенсія" - як, щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону №1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 26 Закону №1058 визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону №1058 пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Згідно ч.1 ст.36 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Згідно п.б) ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464 від 08.07.2010р. (Закон України №2464), платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
З 06.08.2011р. набула чинності ч.4 ст.4 Закону України №2464, згідно якої особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Проте, судом встановлено та пенсійним посвідченням НОМЕР_2 від 02.02.2010р. підтверджено, що ОСОБА_5 з 10.10.2010р. призначено пенсію в т.ч. за віком.
З огляду на викладене, суд критично оцінює посилання відповідача на визначення поняття "пенсійний вік" виключно за нормами Закону № 1058, оскільки законодавством встановлено чітке посилання на зменшення, встановленого статтею 26 Закону №1058, пенсійного віку певної категорії громадян.
Так, суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що до позивача не може бути застосовано положення ч.4.ст.4 Закону №2464, оскільки позивач не досяг 60-річного віку, тому що вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску виключно всіх пенсіонерів за віком. Також, законодавець зазначеною нормою не виключає осіб, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах.
Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналізуючи вищевказані норми діючого законодавства, суд приходить до висновку, що правомірність дій відповідача при винесенні оскаржуваної Вимоги не доведена, позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже в цій частині підлягають задоволенню, а порушене право поновленню шляхом визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки №Ф-2322 02-20 від 02.08.2013р. в сумі 5963,66грн.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача припинити нарахування єдиного соціального внеску ОСОБА_5 як особі, що перебуває на пенсії за віком, будучи фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування, суд зазначає що вони не підлягають задоволенню, так як рішення суду є наслідком правового регулювання чинних відносин, з метою захисту вже порушеного права, відповідно позовні вимоги на майбутнє не можуть бути задоволені судом, оскільки рішення суду не може обмежувати дії органу виконавчої влади в майбутньому.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про визнання дій протиправними, скасування вимоги та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про сплату недоїмки №Ф-2322 02-20 від 02.08.2013р. в сумі 5963,66грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.
Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено 16.12.2013р.
Суддя Н.В. Турлакова