ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
25 лютого 2014 року № 813/890/13-а
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костецького Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Олексяк І.Р.
представника позивача Кірєєва А.Ю.
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові адміністративну справу за позовною заявою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області до ОСОБА_3 про виконання вимог припису , -
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_3 в якому просить суд, зобов'язати відповідача виконати вимоги припису №153 ш від 17.09.2012 року, а саме - здійснити демонтаж будівництва індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що позивачем, в результаті проведеної перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1, виявлено порушення, які полягають у тому, що гр. ОСОБА_3 веде будівництво індивідуального житлового будинку на відстані 6,3 м від житлового будинку на АДРЕСА_2 та на відстані 3,5 м від реконструйованого гаража за цією ж адресою, чим порушено вимоги додатку 3.1 та таблиці 7,5 п.7,50 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» чим істотно порушено державні будівельні норми. Відповідачем представлено повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 16.08.2012 року №06212142392 в якому наведені недостовірні дані щодо будівельного паспорта №38/2012 від 27.07.2012 року виданого Департаментом містобудування та архітектури Львівської міської ради. Листом від 21.08.2012 року №4-2401-591 Департамент містобудування Львівської міської ради стверджує що будівельний паспорт на забудову земельної ділянки за даною адресою не видавався чим порушено ч.4,ч.5 ст.26 та ч.1, ч.2 ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Позивачем, за наслідками перевірки, складено акт перевірки, протокол порушення та припис № 153 ш від 17.09.2012 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил. Проведеною 19.11.2012 року позаплановою перевіркою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області встановлено, що ОСОБА_3 вимоги припису не виконав. За таких обставин позивач просить зобов'язати відповідача виконати вимоги припису № 153 ш від 17.09.2012 року, а саме - демонтувати будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила повністю з підстав, що викладені у письмовому запереченні(а.с.30-32), вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки відповідачем усунуто порушення зазначені у акті перевірки та приписі. Просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року N 553 (далі - Порядок № 553).
Згідно п. 1 Порядку № 553, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).
Пунктом 3 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Відповідно до п. 5 Порядку № 533 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
17.09.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області проведено перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил гр. ОСОБА_3 що проживає за адресою АДРЕСА_1.
За наслідками перевірки виявлено порушення, які полягають у тому, що гр. ОСОБА_3 веде будівництво індивідуального житлового будинку без будівельного паспорту на забудову земельної ділянки за даною адресою чим порушено ч.4,ч.5 ст.26 та ч.1, ч.2 ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Результати перевірки оформлено актом № 153 ш від 17.09.2012 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Відповідач ознайомлений з даним актом особисто під розписку, що підтверджено матеріалами справи (а.с.5).
Приписом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області у Львівській області № 153 ш від 17.09.2012 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відповідача повідомлено про необхідність в 60-ти денний термін з дня отримання даного припису, усунути виявлені перевіркою порушення шляхом демонтажу будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1. Згідно наявної в матеріалах справи копії зазначеного припису, відповідач примірник припису одержав, про що особисто підписався (а.с.6).
18.09.2012 року позивачем, на підставі протоколу від 17.09.2012 року № 153 ш (а.с.7), винесено постанову № 1 ш/321-ф про накладення на ОСОБА_3 штрафу за адміністративне правопорушення в розмірі 4 250,00 грн. (а.с.8). З матеріалів справи вбачаться, що відповідачем зазначений штраф сплачений добровільно і повністю, що свідчить про визнання відповідачем зафіксованих порушень (а.с.9).
19.11.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області у Львівській області складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил № 192/1ш, яким зафіксовано невиконання відповідачем вимог припису № 153 ш від 17.09.2012 року (а.с.11).
Згідно з частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України, справу адміністративної юрисдикції визначено, як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України).
Компетенція адміністративних судів відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках встановлених законом.
Частиною 2 статті 50 КАС України встановлено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідно до ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (далі - ЦК України) у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій відповідно до ст. 31 Закону України «Про планування і забудову територій» здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади.
Відповідно до Положення «Про інспекцію архітектурно-будівельного контролю у Львівській області» інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Львівській області є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції, утворена відповідно до наказу Держархбудінспекції від 26.10.2007 року № 69, входить до сфери її управління, підзвітна і підконтрольна їй.
Згідно з абз. 2 п.п. 13 п. 5 Положення «Про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області», ст. 244-6, 254, п. 32, ч. 1, ст. 255, 256, 276-279 Кодексу України про адміністративні правопорушення, начальник інспекції та його заступники мають право розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення від імені інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог законодавства, а позивач вправі видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення фактів порушень вимог законодавства (п.п. 5 п. 5 Положення «Про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області»).
Згідно ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI, забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
У відповідності до вимог п. 1.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року № 103, цей Порядок розроблений відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб'єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.
Будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. (п. 1.2)
В п. 2.2 Порядку передбачено, що у разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об'єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни.
Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:
заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;
примірник будівельного паспорта замовника;
ескізні наміри змін (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об'єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо);
засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зазначений у ч. 2 цієї ж статті принцип диспозитивності визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суть позову визначається з урахуванням його матеріально-правової і процесуально-правової сторін. Це свідчить про те, що позов виступає процесуальною формою, яка забезпечує реалізацію матеріального закону, його примусове здійснення за допомогою держави в особі компетентного органу -суду. Елементи позову є: 1) предмет; 2) підстава; 3) зміст. Предметом є та частина, яка характеризує матеріально-процесуальну вимогу позивача до відповідача стосовно якої позивач просить постановити судове рішення. Підстави позову складають підстави, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази. Підставами позову є: 1) юридичні факти, що визначаються нормами матеріального права; 2) доказові факти, тобто ті, що тісно пов'язані з фактами матеріально-процесуального характеру і на підставі яких можливо зробити висновок про їх наявність чи відсутність. Підстави поділяються на: 1) активні; 2) пасивні. Активні - які підтверджують, що право належить позивачу, а виконання певних обов'язків - відповідачу. Пасивні - факти, з яких видно, що відповідач виконав дії, спрямовані на заперечення права позивача. Змістом позову є звернена до суду вимога позивача про здійснення певних дій з зазначенням способу судового захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Згідно наявних в матеріалах справи копії повідомлення про початок виконання будівельних робіт зареєстрованого в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 26.04.2013 року, будівельного паспорта затвердженого директором департаменту містобудування 26.04.2013 року відповідачем усунуто підстави винесення припису № 153 ш від 17.09.2012 року.
Крім цього судом встановлено, що відповідачем розпочато виконання будівельних робіт відповідно до проекту, яким передбачено перенесення житлового будинку із врахуванням червоної лінії. Відповідачем досягнуто згоду із власниками сусіднього будинковолодіння ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо закінчення та ведення в експлуатацію житлового будинку розміром 12 м х 13,5 м (з вбудованим гаражем). Відповідачем також надана їм згода на ведення їх будівництва в експлуатацію.
Щодо посилання позивача на вимоги ДБН 360-92 то такі судом до уваги не беруться, оскільки вказані норми встановлено для планування та забудови територій, а не будівництва у зоні існуючої щільної забудови АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 94 КАС України судові витрати стягувати не належить.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18-19, 28, 69-71, 72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст постанови складено 28 лютого 2014 року.
Суддя Костецький Н.В.