Первомайський міськрайонний суд Харківської області
18 м. м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107
Справа № 632/476/14-к
провадження № 1-кп/632/57/14
05 березня 2014 р. м. Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області в складі: судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому дистанційному підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не одруженого, раніше судимого: 22.11.2010 року Балаклійським районним судом Харківської області за ч.1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки; 12.09.2011 року Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі; 17.10.2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань приєднано частково не відбуту частину покарання за попереднім вироком Московського районного суду м. Харкова від 12.09.2011 року та остаточно призначено до відбуття 5 років 6 місяців позбавлення волі; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , відбуває покарання у Первомайській виправній колонії УДПтС України в Харківській області №117,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 391 КК України, -
Згідно з обвинувальним актом підсудний вчинив кримінальне правопорушення - злочин за таких обставин.
Обвинувачений ОСОБА_4 відбуває покарання у Первомайській виправній колонії УДПтС України в Харківській області №117 за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 17.10.2012 року, яким був засуджений за ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань приєднано частково не відбуту частину покарання за попереднім вироком Московського районного суду м. Харкова від 12.09.2011 року та остаточно призначено до відбуття 5 років 6 місяців позбавлення волі. Початок строку відбування покарання - 13.04.2011 року, кінець строку - 13.10.2016 року.
По прибуттю в Первомайську ВК №117 02.02.2013 року начальником відділення соціально-психологічної роботи майором внутрішньої служби ОСОБА_5 засудженому ОСОБА_4 були роз'ясненні під підпис його права і обов'язки засудженого, згідно ст. 107 КВК України. Також він був попереджений про відповідальність за їх порушення, а також йому були роз'ясненні вимоги ст. 391 КК України, про що була прийнята відповідна розписка.
За час відбування строку покарання в місцях позбавлення волі засуджений ОСОБА_4 систематично і злісно порушував встановлений режим утримання, має 42 дисциплінарні стягнення, з яких він 5 разів був направлений до дисциплінарного ізолятору і 1 раз - 15.04.2013 року переводився до приміщення камерного типу.
Незважаючи на те, що представниками адміністрації Первомайської ВК УДПтС України №117 проводиться профілактична і виховна робота, засуджений ОСОБА_4 на шлях виправлення і перевиховання не став, систематично злісно порушував встановлений режим відбуття покарання, за що неодноразово піддавався стягненням в дисциплінарному порядку за різні види порушень, є злісним порушником режиму утримання згідно ст. 133 КВК України.
06.02.2014 року о 9 годині 30 хвилин, начальником відділення СПС майором внутрішньої служби ОСОБА_6 , засудженому ОСОБА_4 було запропоновано приступити до виконання чергування згідно затвердженого графіку, з яким він був ознайомлений раніше, навести належний санітарний стан в коридорі дільниці посиленого контролю, а саме підмести та помити підлогу. При цьому засуджений ОСОБА_4 прибиральним інвентарем відром з водою, ганчіркою, шваброю, віником, совком, гумовими руковицями був забезпечений, одягнений та взутий по сезону, на стан здоров'я скарг не пред'являв.
Проте засуджений ОСОБА_4 у категоричній формі відмовився виконати вимогу начальника відділення СПС ОСОБА_6 , а саме приступити до виконання чергування, згідно затвердженого графіку.
Після цього начальником відділення СПС ОСОБА_6 засудженому ОСОБА_4 були додатково доведені вимоги ст. 118 КВК України, статті 391 КК України де засуджений ОСОБА_4 поставив підпис про ознайомлення.
Потім, начальником відділення СПС ОСОБА_6 засудженому ОСОБА_4 було знову запропоновано приступити до прибирання, на що останній відповів категоричною відмовою. Свою відмову виконати чергування засуджений ОСОБА_4 мотивував тим, що ця робота суперечить його життєвим переконанням та принижує його людську гідність, при цьому скарг на стан здоров'я не висловлював, був одягнений та взутий по сезону.
Після цього засуджений ОСОБА_4 був оглянутий фельдшером медичної частини колонії ОСОБА_7 , який за результатами огляду видав медичну довідку, в якій вказаний діагноз: «здоровий, працездатний».
Крім того, 06.02.2014 року о 10 годині 30 хвилин, начальником відділення СПС майором внутрішньої служби ОСОБА_6 , засудженому ОСОБА_4 було знов запропоновано приступити до виконання чергування згідно затвердженого графіку, з яким він був ознайомлений раніше, навести належний санітарний стан в коридорі дільниці посиленого контролю, а саме підмести та помити підлогу. При цьому засуджений ОСОБА_4 прибиральним інвентарем: відром з водою, ганчіркою, шваброю, віником, совком, гумовими руковицями був забезпечений, одягнений та взутий по сезону, на стан здоров'я скарг не пред'являв.
Проте засуджений ОСОБА_4 у категоричній формі відмовився виконати вимогу начальника відділення СПС ОСОБА_6 , а саме приступити до виконання чергування, згідно затвердженого графіка.
Після цього начальником відділення СПС ОСОБА_6 засудженому ОСОБА_4 були додатково доведені вимоги ст. 118 КВК України, ст. 391 КК України, де засуджений ОСОБА_4 поставив підпис про ознайомлення.
Після цього засуджений ОСОБА_4 був оглянутий фельдшером медичної частини колонії ОСОБА_7 , який за результатами огляду видав медичну довідку, в якій вказаний діагноз: «здоровий, працездатний».
06.02.2014 року о 11 годині 30 хвилин, начальником відділення СПС майором внутрішньої служби ОСОБА_6 , засудженому ОСОБА_4 було запропоновано приступити до виконання чергування згідно затвердженого графіку, з яким він був ознайомлений раніше, навести належний санітарний стан в коридорі дільниці посиленого контролю, а саме підмести та помити підлогу. При цьому засуджений ОСОБА_4 прибиральним інвентарем: відром з водою, ганчіркою, шваброю, віником, совком, гумовими руковицями був забезпечений, одягнений та взутий по сезону, на стан здоров'я скарг не пред'являв.
Проте засуджений ОСОБА_4 у категоричній формі відмовився виконати вимогу начальника відділення СПС ОСОБА_6 , а саме приступити до виконання чергування, згідно затвердженого графіка.
Після цього начальником відділення СПС ОСОБА_6 засудженому ОСОБА_4 були додатково доведені вимоги ст. 118 КВК України, ст. 391 КК України, де засуджений ОСОБА_4 поставив підпис про ознайомлення.
Потім, начальником відділення СПС ОСОБА_6 засудженому ОСОБА_4 було знову запропоновано приступити до прибирання, на що останній знову відповів категоричною відмовою. Свою відмову виконати чергування засуджений ОСОБА_4 мотивував тим, що ця робота суперечить його життєвим переконанням та принижує його людську гідність, при цьому скарг на стан здоров'я не висловлював, був одягнений та взутий по сезону.
Після цього засуджений ОСОБА_4 був оглянутий фельдшером медичної частини колонії ОСОБА_7 , який за результатами огляду видав медичну довідку, в якій вказаний діагноз: «здоровий, працездатний».
У всіх випадках відмови засудженим ОСОБА_4 від виконання законних вимог представників адміністрації, працівники Первомайської виправної колонії УДПтС України в Харківській області №117 доводили до відому засудженому ОСОБА_4 вимоги ст. 118 КВК України, а також вимоги статті 391 КК України та попереджали про кримінальну відповідальність у разі його відмови виконати законні вимоги представника адміністрації.
Таким чином, засуджений ОСОБА_4 у демонстративній формі відмовився без поважних на то причин виконати законні вимоги представника адміністрації, чим виявив злісну непокору законним вимогам представників адміністрації Первомайської виправної колонії УДПтС України в Харківській області №117, таким чином протидіяв в здійсненні їх функцій, спрямованих на виправлення та перевиховання засуджених. Крім того, засуджений ОСОБА_4 грубо порушив вимоги п.29 Правил внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ, де вказано, що засуджені зобов'язані бути ввічливими з працівниками виправних установ, беззаперечно виконувати їх вказівки. Ці факти свідчать про наполегливе небажання засудженого ОСОБА_4 встати на шлях виправлення і перевиховання, а допущені ним порушення режиму відбуття покарання, стягнення, які не зняті і не погашені в установленому порядку, слід вважати злісними.
Згідно ст. 133 КВК України злісним порушником встановленого порядку відбування покарання, являється засуджений, не виконуючий законних вимог адміністрації, такий, що необґрунтовано відмовляється від праці ( не менше 3 разів впродовж року), а також що вчинив впродовж року більше трьох інших порушень режиму покарання, за кожне з яких по постанові начальника колонії були накладені стягнення, які достроково не зняті і не погашені у встановленому законом порядку.
Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 391 КК України, як злісна непокора законним вимогам адміністрації установи виконання покарань або інша протидія адміністрації у законному здійсненні її функцій особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).
14 лютого 2014 року між стажистом на посаді прокурора Первомайської міжрайонної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у провадженні №12014220400000127 від 06.02.2014, з одного боку, та обвинуваченим у вказаному провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні Первомайської виправної колонії УДПтС України в Харківській області №117 уклали угоду про визнання винуватості, додержуючись певних умов, розгляд якої, відповідно до ч. 2 ст. 474 КПК України, проводиться судом під час підготовчого провадження.
Як вбачається з даної угоди, прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 391 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 , у вигляді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 17.10.2011 року і остаточно за сукупністю вироків призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі, помістивши його на вказаний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 391 КК України, визнав та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, та наполягає на її затверджені.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 391 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання - судом визнається рецидив злочинів.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального та Кримінального кодексів України.
Узгоджені прокурором і обвинуваченим вид та міра покарання, визначені в межах санкції ст. 391КК України, відповідають загальним засадам призначення покарання, не суперечать інтересам суспільства, є справедливими, необхідними і достатніми для виправлення ОСОБА_4 , та запобіганню вчинення ним нових злочинів. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставин, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, які виключають можливість затвердження угоди, у судовому засіданні не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між стажистом на посаді прокурора Первомайської міжрайонної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у провадженні № 12014220400000127 від 06.02.2014, з одного боку, та обвинуваченим у вказаному провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами виду і міри покарання.
Судові витрати та речові докази у справі відсутні, цивільний позов не пред'являвся.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_4 обрана у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 14 лютого 2014 року про визнання винуватості між стажистом на посаді прокурора Первомайської міжрайонної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 17.10.2011 року і остаточно за сукупністю вироків призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 3 років 3 місяціі позбавлення волі, помістивши його на вказаний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироку законної сили залишити тримання під вартою.
Строк покарання відраховувати з 14.02.2014 року.
У відповідності до вимог ст. 473 КПК України роз'яснити прокурору та обвинуваченому обмеження права оскарження вироку суду згідно з положеннями ст.ст. 394, 424 КПК України.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Первомайський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1