"13" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/94281/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, судді Горбатюка С.А. (доповідач)
Суддів Мороз Л.Л.
Стрелець Т.Г.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року
встановила:
У липні 2011 року ОСОБА_2 у Донецькому окружному адміністративному суді пред'явив позов до Прокуратури Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Просив визнати неправомірними дії відповідача щодо ненадання інформації на його звернення від 12 травня 2011 року та зобов'язати надати йому запитувану інформацію.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року, залишеною без зміни ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, ОСОБА_2 подав касаційну скаргу. Посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не допущено порушень вимог Закону України "Про звернення громадян" та Закону України "Про прокуратуру". З цим погодився й суд апеляційної інстанції.
Такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій є правильним, оскільки він ґрунтується на повно та всебічно встановлених обставинах у справі та відповідає вимогам чинного законодавства.
Громадяни України згідно зі статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтями 4, 5 вказаного Закону передбачено, що до рішень, дій
(бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
- порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
- створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
- незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Частинами першою та другою статті 12 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами. Прокурор проводить особистий прийом громадян.
Прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.
Відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 28 грудня 2005 року № 9, по кожному зверненню в прокуратурах усіх рівнів може бути виконана одна з таких дій:
- прийнято до розгляду;
- передано на вирішення до підпорядкованої прокуратури;
- направлено до іншого відомства.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 12 травня 2011 року звернулися до Прокуратури Донецької області із зверненням з приводу повідомлення хто, коли і яким чином збирав про них інформацію.
Звернення отримано Прокуратурою Донецької області 19 травня 2011 року та 23 травня 2011 року за № 7/1-1163-02 направлено для розгляду до Прокуратури м. Маріуполя, про що повідомлено заявників.
Прокуратурою м. Маріуполя листом № 82р-11 від 30 травня 2011 року звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для розгляду направлено до прокуратури Орджонікідзевського району м. Маріуполя, про що також було повідомлено заявників листом № 82р-11 від ЗО травня 2011 року.
Як вбачається із матеріалів справи прокурором Орджонікідзевського району м. Маріуполя Марченком О.І. за результатами розгляду звернення заявникам направлено відповідь, лист від 01 липня 2011 року № 246/7ж-09, яким повідомлялося, що перевірка про його сім'ю проводилася шляхом витребування документів з Маріупольської міської поліклініки №1, зокрема медичного висновку № 27623 та що перевірка здійснювалася за дорученням прокуратури м. Маріуполя при вирішенні звернення позивача щодо розгляду Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя цивільної справи за позовом Маріупольської міської ради про виселення. Також позивачу повідомлялося, що інформацію про результати перевірки прокуратурою району спрямовано на адресу Прокуратури м. Маріуполя.
Таким чином, суб'єктом владних повноважень дотримано вимог чинного законодавства при розгляді звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підстав для визнання його дій неправомірними у судів першої та апеляційної інстанцій не було.
Судові рішення є законними і обґрунтованими.
Доводи, касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів та встановлених обставин у справі.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без зміни.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
Стрелець Т.Г.