"25" лютого 2014 р. м. Київ К/800/21459/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Мороза В.Ф.
Суддів: Голяшкіна О.В.
Донця О.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Олевського районного суду Житомирської області від04 січня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області про зобов'язання вчинити певні дії,
В листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернувся із вказаним позовом та просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області призначити йому пенсію за віком та зобов'язати відповідача здійснити нарахування і виплату даної пенсії, починаючи з 17 вересня 2011 року.
Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 04 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2013 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ОСОБА_2, 09 червня 1960 року, є застрахованою особою згідно свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування №2207513994 від 05 листопада 2002 року.
Згідно трудової книжки ОСОБА_2 в період з 26 січня 1982 року по 17 січня 1991 рік працював на Олевському щебеневому заводі, що знаходиться на території Дружбівської селищної ради в смт.Діброва Олевського району Житомирської області, який віднесений до зони безумовного (обов'язкового) відселення.
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Потерпілі від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають, чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років - 4 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 9 років.
У відповідності до приписів ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 не надав суду доказів про звернення із заявою та з необхідними документами до Пенсійного фонду з приводу призначення йому пенсії на пільгових умовах передбачених статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», або переведення на цей вид пенсії.
Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вимог щодо зобов'язання Пенсійний фонд призначити пенсію на пільгових умовах, передбачених ст.55 Закону № 796-XII, без звернення до пенсійного органу за її призначенням.
Стосовно посилань на п.11 ч. 2 ст. 64 ЗУ " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", то обов'язок письмово інформувати застраховану особу про набуття права на призначення пенсії і порядок її призначення, про призначення або відмову у призначені пенсії, її розмір, порядок виплати, а також про можливість та умови переходу на інший вид пенсії та порядок оскарження рішень виконавчих органів Пенсійного фонду покладається на пенсійний орган у разі звернення застрахованої особи та за наявності у пенсійного органу матеріалів та інформації про неї.
З урахуванням викладеного судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 04 січня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2013 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: В.Ф. Мороз
О.В. Голяшкін
О.Є. Донець