"20" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/9318/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),
суддівЛіпського Д.В.,
Черпака Ю.К.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року
у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України (далі - УПФУ) в м. Нова Каховка Херсонської області до Акціонерного товариства закритого типу (далі - АТЗТ) «Гідромонтаж» про стягнення заборгованості,
У вересні 2009 року УПФУ в м. Нова Каховка Херсонської області звернулось до суду з позовом про стягнення з АТЗТ «Гідромонтаж» заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2009 року у сумі 29 582,66 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 35 працівників АТЗТ «Гідромонтаж» вийшли на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому з відповідача підлягають відшкодуванню витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно із частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року позов задоволено. Стягнуто з АТЗТ «Гідромонтаж» на користь УПФУ в м. Нова Каховка Херсонської області борг по витратах на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 29 582,66 грн.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року змінено постанову суду першої інстанції та викладено її резолютивну частину в наступній редакції: «Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з АТЗТ «Гідромонтаж» на користь УПФУ в м. Нова Каховка Херсонської області борг по витратах на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 22 673,83 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити».
У касаційній скарзі УПФУ в м. Нова Каховка Херсонської області порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Зазначає, що апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що АТЗТ «Гідромонтаж» є юридичною особою, платником страхових внесків до Пенсійного фонду України. На підприємстві відповідача за списком № 2 працювали: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38,
Згідно із пунктом «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який набрав чинності з 01 січня 1992 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством.
Отже, пенсія призначається відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якщо особа набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до 01 січня 1992 року і після цієї дати не працювала на зазначених роботах.
Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених списком № 2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до абзацу першого пункту 2 розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01 січня 2004 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії вказаним особам призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (абзаци перший і третій підпункту 1 пункту 2 розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із абзацом четвертим пункту 1 статті 2, абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які використовують працю найманих працівників, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування становить 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, відшкодуванню у розмірі 100% підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року у справі № 2а-24/10/2170, яка набрала законної сили, встановлено, що працівники ОСОБА_35, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_23, ОСОБА_8, ОСОБА_32, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_21, ОСОБА_33, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_7 набули пільговий стаж до 01 січня 1992 року і в подальшому на підприємстві не працювали, тобто право на пільгову пенсію їм визначено за статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Виходячи з преюдиційності встановлених судовим рішенням обставин, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що в такому разі витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій названим працівникам підприємством не відшкодовуються.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів та не дають підстав вважати, що судами неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права, що призвели або могли призвести до неправильного вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення. Підстави для скасування ухвалених судами рішень, колегія суддів не вбачає.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, якщо суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Головчук
Судді Д.В. Ліпський
Ю.К. Черпак