Справа № 396/524/14-к
Провадження № 1-кп/396/48/14
03.03.2014 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника обвинуваченого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8
представника служби у справах дітей ОСОБА_9
оперуповноважений КМСД ОСОБА_10
розглянувши у закритому судовому засіданні у м. Новоукраїнка кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Власівка, Світловодського району, Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, студент 2-го курсу ДНЗ «ПТУ №40» м. Новоукраїнка, не працюючого, не одруженого, на утриманні дітей не має, інвалідом не являється, раніше судимого: 10.10.2013 року Новоукраїнським районним судом за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком 80 годин; 05.10.2013 року Світловодським міськрайонним судом за ч.3 ст.185 КК України до покрання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з іспитовим строком на 1 рік, судимість у встановленому порядку не знята та не погашена,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України ,-
Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи неповнолітнім, скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за таких обставин.
15.02.2014 близько 07.45 години ОСОБА_5 , який раніше судимий за вчинення злочину передбаченого ст. 185 КК України, перебуваючи в кімнаті №1 гуртожитку ДНЗ «ПТУ №40 м. Новоукраїнка», який розташований АДРЕСА_2 , в якій проживає ОСОБА_7 , граючись на ноутбуці «Lenоvo» G 500, який належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_7 , який в цей час спав у цій же кімнаті, у ОСОБА_5 виник намір на вчинення злочинного діяння - викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , користуючись тим моментом, що господар кімнати відпочиває та впевнившись в тому, що його дії таємні викрав спортивний рюкзак фірми «Adidas», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 53 від 17.02.2014 року становить 67,50 гривень, ноутбук «Lenоvo» G 500», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 53 від 17.02.2014 року становить 4050,00 гривень, мобільний телефон «Samsung» GT-E1200I, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 53 від 17.02.2014 року становить 189,00 гривень, в середині якого знаходилась SIM - картка оператора «Київстар», вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи № 53 від 17.02.2014 року становить 20,00 гривень, комп'ютерну оптичну мишку «Sven» CS-304» вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи № 53 від 17.02.2014 року становить 54,00 гривень, зимову куртку (двосторонню на синтипоні) фірми «Siwoernuo», вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи № 53 від 17.02.2014 року становить 243,00 гривень, кофту від спортивного костюму «Nike DRI-FIT», вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи № 53 від 17.02.2014 року становить 134,55 гривень, одну пару кросівок, Фірми «Adidas», вартість яких згідно висновку товарознавчої експертизи № 53 від 17.02.2014 року становить 243,00 гривень, 3-G модем «Verizon», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 53 від 17.02.2014 року становить 333,00 гривень. Сховавши ноутбук «Lenоvo» G500, мобільний телефон «Samsung» GT-E1200I, комп'ютерну оптичну мишку «Sven» CS-304» до спортивного рюкзака фірми «Adidas», а спортивну кофту, куртку та кросівки одягнувши на себе та покинув територію даної кімнати гуртожитку.
ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим наніс потерпілому ОСОБА_7 матеріальні збитки на загальну суму 5334,05 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушенні визнав повністю та пояснив, що дійсно вчинив цей злочин тому, що у нього не було таких речей він вирішив їх забрати у ОСОБА_11 у якого він був в гостях. Коли в нього виник умисел викрасти речі то він підійшов до ОСОБА_12 подивився, що той спить і взяв собі усе необхідне, склав в рюкзак і пішов. Суду додав, що в скоєному розкаюється, так як вчинив крадіжку невчасно - під час іспитового строку.
Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що ОСОБА_5 проживає разом з ним в гуртожитку і того дня він запросив його до себе у гості, щоб ОСОБА_13 допоміг йому прибрати кімнату а він взамін на це дасть йому можливість погуляти на ком'ютері. Близько 24.00 години потерпілий заснув а прокинувшись побачив, що ОСОБА_14 вже немає в кімнаті і не стало його речей. Просить суд застосувати до нього міру покарання, що передбачає позбавлення волі.
Показання обвинуваченого ОСОБА_5 повністю відповідають обставинам справи, тому об'єму обвинувачення, який встановлений судом.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, з врахуванням свідчень обвинуваченого, згоди учасників судового провадження, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд впевнився у правильності розуміння обвинуваченим іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз'яснено учасникам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З врахуванням всього вищезазначеного, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_5 в умисному викраденні чужого майна, вчинене повторно та кваліфікує такі дії ОСОБА_5 за ч.2 ст.185 КК України.
При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення, обставини його вчинення, наслідки, які настали, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а також пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив закінчений середньої тяжкості злочин.
За місцем навчання ОСОБА_5 характеризується негативно, являючись студентом «ПТУ №40» м. Новоукраїнка, систематичне пропускає навчання, до людей старшого віку та інших учнів ставиться зневажливо, агресивно, дуже самовпевнений, байдужий до проблем інших, авторитетом серед учнів не користується, що підтверджується відповідною характеристикою виданою ДНЗ «ПТУ №40» від 18.02.2014 року за №226.
Згідно довідки Новукраїнської ЦРЛ за №64 від 19.02.2014 року ОСОБА_5 на «Д» обліку у лікаря нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався.
Згідно довідки Новукраїнської ЦРЛ за №66 від 18.02.2014 року ОСОБА_5 на «Д» обліку у лікаря психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, вчинення злочин будучи у неповнолітньому віці.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Виходячи з вищевикладеного з врахуванням обставин справи, особи обвинуваченого та висновків суду суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 не можливе без ізолювання від суспільства, так як особа раніше неодноразово судима, на час вчинення злочину являється неповнолітнім, але на шлях виправлення не став.
Згідно вироку Новоукраїнського районного суду від 10.10.2013 року ОСОБА_5 засуджений за ч.1 ст.185 КК України до 80 годин громадських робіт, з яких відпрацював лише 12 годин, не відбута частина покарання складає 68 годин громадських робіт, відповідно до ч.1 ст. 71 та ч.1 п.1 пп. г ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю вироків необхідно перевести менш суворий вид покарання в більш суворий, виходячи із співвідношення одному дню позбавлення волі відповідає вісім годин громадських робіт, тобто 8 днів.
З урахуванням того, що ОСОБА_5 вчинив злочин в період іспитового строку за вироком Свідловодського міськрайонного суду від 05.11.2013 року суд приходить до висновку, що виправлення підсудного, не можливе без ізолювання від суспільства та застосувати міру покарання у вигляді позбавлення волі.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази по справі відсутні.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , визнати винним і призначити йому покарання за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі до ч.1 ст. 71 КК України, шляхом складання покарань, згідно вироку Новоукраїнського районного суду від 10.10.2013 року за ч.1 ст.185 КК України та у відповідності до п.1 ч.1 пп. г ст. 72 КК України приєднати не відбуту міру покарання у вигляді 8 (восьми) днів позбавлення волі та частково приєднати не відбуту міру покарання згідно вироку Свідловодського міськрайонного суду від 05.11.2013 року та призначити остаточне покарання ОСОБА_5 у вигляді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця і 8 (восьми) днів позбавлення волі.
Взяти під варту ОСОБА_5 з залу судових засідань негайно.
Строк відбуття покарання обчислювати з 03 березня 2014 року.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_1