Справа № 396/426/14-а
Провадження № 2-а/396/12/14
04.03.2014 Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
Головуючого судді -Русіна Алла Анатоліївна
при секретарі -Артеменко В.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Добровеличківського відділу ДАІ про визнання протоколу про адміністративне порушення недійсним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови від 04 лютого 2014 року ПС1 № 310268. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04 лютого 2014 року позивачем було не дотримано вимогу пункту 9.8 Правил дорожнього руху, тобто керував транспортним засобом ЗАЗ 11055 д/н НОМЕР_1 на а/д Новоархангельськ - Миколаївка поза межами населеного пункту не ввімкнув ближнє світло фар. Вважає постанову незаконною, оскільки вона складена з порушенням норм права, а саме: інспектором ВДАІ Добровеличківського РВ УМВС лейтенантом міліції Верболоз І.О. при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача були ознаки проступку, за яким законом встановлено адміністративну відповідальність.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень на позов не надіслав.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини не прибуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи і визначив відповідні до них правовідносини.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
04 лютого 2014 року о 13 год. 45 хв. відповідач по справі склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого цього ж числа о 13 год. 30 хв. на а/д Новоархангельськ - Миколаївка керуючи транспортним засобом ЗАЗ 11055 д/н НОМЕР_1 поза межами населеного пункту не ввімкнув ближнє світло фар, чим порушив вимоги п. 9.8 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
На підставі протоколу про адміністративне правопорушення відповідач виніс постанову від 04 лютого 2014 року серія ПС1№ 310268 (а.с.6) згідно якої, за обставин які відповідають вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення, притягнув позивача до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП і наклав стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.
Судом встановлено, що при складані протоколу позивач був не згоден зі змістом обставин викладених інспектором ВДАІ Добровеличківського РВ УМВС лейтенантом міліції Верболоз І.О. в протоколі та ПДР, оскільки з місця водія не можливо було завчасно побачити поломку автомобіля, яка була спричинена нерівностями дороги в процесі руху.
Згідно п. 31.5 ПДР у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Відповідно до свідченнь, наданими ОСОБА_1 в судовому засіданні, встановлено що при перевірці блоку запобіжників було виявлено, що внаслідок руху пошкодженими ділянками дороги один із запобіжників вийшов з ладу, саме тому ближнє світло фар і не працювало. Після заміни запобіжника ним було повідомлено інспектора про усунення несправності та продемонстровано йому технічно справний стан автомобіля.
Ст. 122 ч. 2 КУпАП передбачено відповідальність за Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обставини скоєння адміністративного правопорушення встановлюються органом (посадовою особою), який розглядає справу на підставі наявних доказів.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином висновок органу (посадової особи), який уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, про наявність чи відсутність адміністративного правопорушення має бути наслідком дослідження доказів по справі. Єдиним засобом доказування по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності являється протокол про адміністративне правопорушення. З пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності наданих в судовому засіданні, та пояснень в протоколі, вбачається, що він факт вчинення порушення не визнав. Свідки при складенні протоколу запрошені не були. Інші докази вчинення позивачем правопорушення відсутні. За таких обставин висновки відповідача про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ст. 2 ч. 3 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що відповідач під час вирішення питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності порушив вимоги ст. 251, 258, 280, 283 КУпАП, прийняв необ"єктивне і упереджене рішення. Тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 159, 160 ч. 3, ст.ст. 161, 162, 163 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову інспектора ВДАІ Добровеличківського РВ УМВС лейтенанта міліції Верболоз Ігоря Олександровича від 04 лютого 2014 року ПС1 № 310268 у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст.122 ч.2 КУпАП вчинене ОСОБА_1.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий: А. А. Русіна