Справа № 121/9908/13-ц
2/121/429/14
26 лютого 2014 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Цалко А.А., при секретарі Сьомченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2, який зареєстрований 24 березня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, Україна, за актовим записом № 120.
Вимоги мотивовані тим, що 24 березня 2006 року він зареєстрував з відповідачкою шлюб. Від спільного шлюбу вони мають малолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. За час їх спільного проживання між ними так і не було досягнуто почуття любові та взаєморозуміння. В липні 2012 року він залишив сім?ю, та став проживати окремо. При таких обставинах, вважає що подальше збереження неможливо, оскільки буде суперечити їх інтересам та інтересам їх доньки.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачка у судове засідання також не з'явилася, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, з позовом згодна.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до положень ч.2 ст. 197 ЦПК України.
Дослідивши докази, які є у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюб припиняється у наслідку його розірвання.
Згідно ч. 3 ст. 109 СК України, - суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка та що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Судом встановлено, що 24 березня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відділом реєстрації актів цивільного стану Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, Україна, за актовим записом № 120 був зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.5).
Від спільного шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що випливає із копії свідоцтва про народження (а.с.6).
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, - суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом достовірно встановлено, що сторони з липня 2012 року не підтримують шлюбні відносини, проживають окремо, спільного бюджету та сумісного господарства не ведуть, не мають бажання зберегти сім'ю. Брак існує формально, та його збереження неможливе.
Крім того, шлюб це вільне волевиявлення чоловіка та жінки, у даному випадку підтримувати шлюб сторони бажання не мають.
Суд вважає, що подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, підстав для вживання заходів до примирення подружжя не має, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 51 Конституції України, ст. ст. 80, 104, 109, 112, СК України, ст. ст. 10, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстрований 24 березня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, Україна, за актовим записом № 120, - розірвати.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційному суду АРК через Ялтинський міський суд в порядки та строки, передбачені ст. ст. 294-296 ЦПК України.