05.03.14р. Справа № 904/26/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "ТО-НАР", м. Миколаїв
до Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 25 489,60 грн.
Суддя Мілєва І.В.
Представники:
від позивача: Тарабака Є. А., довіреність № 184 від 05.12.2013р.
від відповідача: Слюта В. В., довіреність №32/01 від 14.01.2014р.
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "ТО-НАР" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 25 248,00 грн., з яких: 24 420,00 грн. - заборгованість за поставлений товар, 731,00 грн. - пеня, 97,70 грн. - сума інфляції за час користування чужими коштами.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №1825-09-01 (на придбання технологічного обладнання) від 23.07.2012р. в частині оплати поставленого товару.
Ухвалою суду від 10.01.2014р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 29.01.2014р.
29.01.2014р. розгляд справи відкладено на 19.02.2014р.
19.02.2014р. у судовому засідання оголошено перерву до 05.03.2014р.
05.03.2014р. позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, просив стягнути за період з 05.09.2013р. по 26.11.2013р. за 82 дні: пеню у розмірі 800,98грн. та інфляційні втрати у розмірі 268,62грн.
У судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник відповідач надав усні пояснення з урахуванням уточнення позовних вимог: не заперечував проти періоду нарахування, однак не погодився з розміром, визначеним позивачем.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
23.07.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "ТО-НАР" (постачальник) було укладено договір №1825-09-01 (на придбання технологічного обладнання) (далі - договір).
Постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти і оплатити обладнання на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1 договору).
Кількість, номенклатура обладнання зазначаються в специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною (п. 2.1 договору).
Поставка обладнання здійснюється за цінами, які визначаються у відповідності до умов поставки, зазначених в специфікаціях і включають в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші видатки постачальника пов'язані з поставкою обладнання (п. 4.1 договору).
Оплата за поставлене обладнання буде проводитись протягом строку, зазначеного в специфікації, який визначається з моменту поставки обладнання (п. 5.2 договору).
У разі порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати обладнання, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідному періоді (п. 7.2 договору відповідно до редакції протоколу узгодження розбіжностей).
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання, але не раніше виконання вимог засновницьких документів сторін про необхідність надання згоди на укладення органами керівництва сторін, які мають відповідні повноваження (за наявністю таких вимог) (п. 10.4 договору).
Даний договір діє до 31.12.2012 року. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов'язань за даним договором. Строк дії окремих положень договору продовжується на період до повного виконання відповідних зобов'язань сторін (п. 10.5 договору відповідно до редакції додаткової угоди №1).
На виконання умов договору та Специфікації №3 (а.с. 17) позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 48840,00 грн., що підтверджується накладною №310 від 14.08.2013р.(а.с. 21), підписаною уповноваженими представниками позивача та відповідача, довіреністю №1673 від 12.08.2013р. (а.с. 19) та рахунком № 310 від 30.07.2013р. (а.с. 20).
П.5 Специфікацій №3 (Додаток №3 до договору №№1825-09-01 від 23.07.2012р.) (а.с.17) встановлено умови оплати, а саме: 50% передплата/50% протягом 21 дня з моменту поставки обладнання.
Відповідач у порушення умов договору поставлений товар оплатив частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 24 420,00грн.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 24 420,00грн.
На час розгляду справи доказів оплати вартості поставленого товару на загальну в суму 24 420,00грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 24 420,00грн. є правомірними і підлягають задоволенню.
05.03.2014р. позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, просив стягнути за період з 05.09.2013р. по 26.11.2013р. за 82 дні: пеню у розмірі 800,98грн. та інфляційні втрати у розмірі 268,62грн.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
п. 7.2 договору передбачено обов'язок покупця у разі порушення строку оплати обладнання сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідному періоді.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У судовому засіданні 05.03.2014р. представник відповідач надав усні пояснення з урахуванням уточнення позовних вимог: не заперечував проти періоду нарахування, однак не погодився з розміром, визначеним позивачем.
Судом проведено перерахунок пені та інфляційних втрат, визначено, що її розмір становить відповідно: 713,20грн. та 146,52грн.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 713,20грн. пені та 146,52грн.інфляційних втрат.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги є правомірними і підлягають частковому задоволенню загальну суму 25 279,72грн., з яких: 24 420,00 грн. - заборгованість за поставлений товар, 713,20грн. - пеня , 146,52грн. - інфляційні втрати.
Згідно з абз. 4 п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 14,11грн. (0,82%), на відповідача - 1706,39грн. (99,18%).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00190977) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "ТО-НАР" (54030, м.Миколаїв, вул.Артилерійська, кв.2, ідентифікаційний код 13851544) 25 279,72грн., з яких: 24 420,00 грн. - заборгованість за поставлений товар, 713,20грн. - пеня, 146,52грн. - інфляційні втрати, про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00190977) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "ТО-НАР" (54030, м.Миколаїв, вул.Артилерійська, кв.2, ідентифікаційний код 13851544) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1706,39грн., про що видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.В. Мілєва
Повне рішення складено 05.03.2014