05.03.2014
Справа №721/192/14-к
Провадження 1-КП/721/20/2014
Путильський районний суд Чернівецької області в складі:
Головуючого - судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
та прокурорі: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Путила кримінальне провадження за підозрою:
ОСОБА_4 17.01.1981 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, гр. України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України, -
ОСОБА_4 являючись фізичною особою-підприємцем, який відповідно до вимог законодавства зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, одним із видів діяльності якого є розпиловка деревини, що відповідно до п.п. 104,115 «Переліку робіт з підвищеною небезпекою» затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці №15 від 26 січня 2005 року виконує роботи з підвищеною небезпекою.
Так, на лісопильному цеху АДРЕСА_2 , яка належить приватному підприємцю ОСОБА_4 в порушення вимог ст. 21 Закону України «Про охорону праці» та Постанови Кабінету Міністрів України №1631 від 15 жовтня 2003 року не отримано дозвіл на виконання робіт з підвищеною небезпекою по механічній обробці деревини від органів Держгірпромнагляду. Крім того, ФОП ОСОБА_4 допустив до роботи працівників, які не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці, щодо виконання робіт підвищеної небезпеки, допустив до роботи працівників, які виконували роботи без посвідчень з правом виконання робіт на деревообробних верстатах, допустив до роботи працівників без проходження медичного огляду. ФОП ОСОБА_4 , допустив до роботи працівників без проходження вступного інструктажу, відсутній журнал вступного інструктажу з питань охорони праці, допустив до роботи працюючих без проходження інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, в приміщенні цеху з розпиловки деревини на робочих місцях відсутні інструкції з охорони праці при роботі на деревообробних верстатах, працівники не забезпечені спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту, чим було порушено ст. 18 Закону України «Про охорону праці», п.3.17 Типового положення про порядок навчання і перевірки знань з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 року №15.
Також не проведено опосвідчення стану безпеки електроустановок, не призначено особу відповідальну за електрогосподарство (за договором), не проведено інструктаж з працюючими на І групу електробезпеки, у розподільчому пристрої приміщення цеху відсутня однолінійна схема підключення та знаки електробезпеки, для санітарно-побутового забезпечення працівників не обладнані санітарно-побутові приміщення, роздягальня, кімната прийому їжі, виробничі приміщення цеху мають штучне освітлення, яке не відповідає вимогам СНиП П-4-79 (електролампочки без захисних герметичних плафонів), використовуються тимчасові електропроводки. Крім цього ним не було організовано механічне видалення пилу та тирси під час розпиловки деревини та пиломатеріалів, відсутні відсмоктувачі. На стрічкопиляльному верстаті відсутнє переднє огородження робочого органу, відсутнє блокування пуску верстата з відкритим огородженням, гальмівний пристрій, чим порушено п. 18.5.27 Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 13.07.2005 року №119.
Також ФОП ОСОБА_4 не розробив та не ввів у дію необхідну документацію з питань охорони праці, зокрема, положення про навчання та перевірку знань з питань охорони праці працюючих, інструкції з охорони праці по видах робіт та професіях з врахуванням безпечного виконання робіт на деревообробних верстатах та по розпилові деревини, положення про Систему управління охороною праці, положення про роботу уповноважених трудовими колективами, правила ВТР. Не розроблені комплексні заходи направлені на покращення умов і безпеки праці.
Враховуючи зміст Акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) Територіального управління Держгірпромнагляду у Чернівецькій області від 23 січня 2014 року за №5 вказані порушення вимог Закону України «Про охорону праці» очевидно, що створили загрозу загибелі людей та настання інших тяжких наслідків для працюючих.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.272 КК України, тобто порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою за кваліфікуючими ознаками: «Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків»
17.02.2014 року між прокурором Путильського району Чернівецької області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості, яку учасники процесу під час проведення підготовчого судового засідання просили затвердити. Згідно вказаної угоди підозрюваний ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.272 ч.1 КК України, та зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі повідомленої підозри у судовому провадженні.
Крім цього, згідно вказаної угоди підозрюваний ОСОБА_4 погодився понести покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ст.272 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльність.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 стверджував, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ст.272 ч.1 КК України щодо якої він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз'яснені судом.
Крім цього, підозрюваний ОСОБА_4 вказував на те, що угода про визнання винуватості укладена між ним та прокурором добровільно, без застосування будь - якого насильства, примусу чи погроз та не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Заслухавши думку учасників процесу з приводу затвердження угоди, дослідивши матеріали кримінального провадження, переконавшись у добровільності укладення угоди з боку підозрюваного ОСОБА_4 , перевіривши угоду на відповідність вимогам ст.ст.472-473 КПК України та нормам КК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відмови у її затвердженні.
Так, згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до вимог п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
При цьому, як передбачено ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.272 ч.1 КК України, даний злочин, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості. Санкція ч.1 ст.272 КК України передбачає максимальне покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років.
Судом також з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 , цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи те, що взяті на себе зобов'язання підозрюваним ОСОБА_4 можуть бути реально виконані, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, постановивши відносно ОСОБА_4 обвинувальний вирок та призначивши йому узгоджену сторонами міру покарання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.368-371,374,473-476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 17 лютого 2014 року по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014260130000001 від 31.01.2014 року, яка укладена між прокурором Путильського району Чернівецької області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 .
Визнати винним ОСОБА_4 17 ІНФОРМАЦІЯ_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.272 КК України і за його вчинення призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень в дохід держави, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльність
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області через Путильський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня отримання копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1