Справа № 462/9604/13 Головуючий у 1 інстанції: Боровков Д.О.
Провадження № 22-ц/783/2169/14 Доповідач в 2-й інстанції: Мусіна Т. Г.
Категорія:34
26 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - Мусіної Т.Г.
суддів - Бермеса І.В., Савуляка Р.В.
за участі секретаря - Азенко М.В.
з участю: представника Військової частини НОМЕР_1 - Угніч І.В.,
прокурора Пандяк М.І., відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 17 січня 2014 року у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,-
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 17 січня 2014 року провадження у цивільній справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди закрито на підставі п.1 ч.2 ст. 206 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвалу оскаржила Військова частина НОМЕР_1 .
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 заявила вимогу про стягнення грошових коштів за шкоду, завдану під час проходження служби без вимоги вирішити публічно-правовий спір, тому компетенція адміністративних судів, встановлена ст.17 КАС України, на цей спір не поширюється, оскільки вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи осіб, які з'явились в судове засідання перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах, передбачених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є відшкодування матеріальної шкоди, завданої державі на суму 29 251,00 грн. під час проходження військової служби військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 , який наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 211 від 29.03.2000р. був притягнутий до матеріальної відповідальності на підставі п. 23 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду державі. Під час проходження військової служби з грошового забезпечення ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість в сумі 254,70 грн.
Наказом № 778 від 30.03.2000р. ОСОБА_1 був звільнений з військової служби та направлений на облік до Личаківського РВК м. Львова. Завдана ним державі матеріальна шкода на день звільнення з військової служби не була відшкодована в повному розмірі.
Виконавчий напис нотаріуса від 27 грудня № 9138 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 28 996,30 грн. на користь держави виконаний не був.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України», Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
Таким чином, військова частина № НОМЕР_3 , яка є правонаступником військової частини
НОМЕР_2 , є суб'єктом владних повноважень, яка у спірних правовідносинах реалізує надані їй владні управлінські функції, на чому наголошує сам позивач у своїй апеляційній скарзі (а.с.85).
Згідно із ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
З 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, який визначив повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Згідно із ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до п.15 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
За змістом пп. 2, 13, 31 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року, військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами.
У разі умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій військовослужбовці та призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі.
Якщо до прийняття рішення про стягнення матеріальної шкоди винну в її заподіянні особу було звільнено в запас чи у відставку або така особа вибула з військової частини командир (начальник) військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди.
Свої вимоги позивач у даній справі обґрунтовував «Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995р.
Установивши, що між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу відшкодування матеріальної шкоди, завданої відповідачем ОСОБА_1 державі під час проходження військової служби, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі у зв'язку із тим, що спір, який виник між сторонами, підлягає розгляду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Така правова позиція висловлена в ухвалі колегії суддів Верховного суду України від 11 травня 2011р. у справі за позовом військової частини НОМЕР_4 до особи 6 про відшкодування матеріальної шкоди та у п.28 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України
№ 8 від 20 травня 2013р. «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», яка правильно була врахована судом при розгляді даної справи.
Враховуючи, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст. 312, п.4 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 відхилити.
Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 17 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.
Головуючий: _______________ Мусіна Т.Г.
Судді: _______________ Бермес І.В.
_______________ Савуляк Р.В.