Справа № 466/7838/13-ц
іменем України
( заочне )
"24" лютого 2014 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі :
головуючої - судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.
секретаря ДУДИНСЬКОЇ З.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Шевченківського РВ ГУМВС України у Львівській області, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення особи за неможливості спільного проживання та скасування її реєстрації,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про виселення ОСОБА_2 з належної їй на праві спільної власності 2/6 частини будинку, а саме двокімнатної квартири АДРЕСА_1 Позов мотивує тим, що відповідач є колишнім її чоловіком та зареєстрований за цією адресою. Після розірвання шлюбу вона дозволила тимчасово проживати йому у цій квартирі. Однак, відповідач не змінив своєї поведінки, яка була причиною розірвання шлюбу, а саме продовжував зловживати спиртними напоями, влаштовувати сварки та застосовувати фізичне насильство до неї та їхніх спільних дітей, що підтверджується неодноразовими її зверненнями до правоохоронних органів. На її вимоги звільнити квартиру відповідач не реагує. Тому просить суд про примусове виселення відповідача у зв'язку з неможливістю спільного проживання та скасування його реєстрації.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, додатково пояснивши, що відповідач аліментів на дітей не сплачує, грошей на утримання житла не дає. Постійно влаштовує скандали, сварки, бійки. Її та дітей проживання з відповідачем є неможливим. Просить позов задовольнити.
Третя особа ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав, додатково пояснив, що відповідач намагається його бити коли випиває, а впиває досить часто, часом кілька днів підряд. Своєю поведінкою робить неможливим спільне проживання з ним в одному жилому приміщенні. Просить позов задовольнити.
Третя особа ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Просить позов задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 та представник Відділу паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Шевченківського РВ ГУМВС України у Л/о в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відомостей про причину їх неявки немає. Зі згоди позивача, суд у відповідності до вимог ст.ст.169, 224 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу у відсутності відповідачів та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивачки та третіх осіб, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову з таких мотивів.
ОСОБА_1 є співвласником 2/6 частини будинку по АДРЕСА_1 На цю частку припадають дві житлові кімнати площею 26,4кв.м, кухня, кладова, коридор. Загальна площа цієї частки будинку становить 41,3кв.м. Її право власності зареєстровано у встановленому законом порядку на підстав договору дарування від 23.12.2005р.(а.с.6,).
У цьому ж будинку проживає сім'я іншого співвласника будинку ОСОБА_5 Частини співвласників будинку є окремо виділені.
У вказаному будинку зареєстрована позивачка ОСОБА_1, співвласник, з 10.12.1988р., відповідач ОСОБА_2, як колишній чоловік, з 11.09.1990р., ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н.,дочка, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2р.н., син, а також зареєстровані: ОСОБА_5, співвласник, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Це стверджується довідкою з ЛКП "Рясне-402"(а.с.5).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 10.05.1990р. перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 31.05.2012р. Отже, ОСОБА_2 є колинім членом сім'ї ОСОБА_1
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.157 ЖК України членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
За ч.1 ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Крім того, згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст.321 ЦК України).
Відповідно до вимог ч.1 ст. 383, ст.391 ЦК України власник має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
В процесі розгляду справи встановлено, що власник жилого приміщення за адресою АДРЕСА_1 позивачка ОСОБА_1 на даний час позбавлений можливості належним чином користуватись своїм майном.
З пояснень позивачки ОСОБА_1, третіх осіб доньки та сина сторін по справі, ОСОБА_2 впродовж тривалого часу зловживає спиртними напоями, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння влаштовує сварки, скандали, які часто приводять до бійок. Така поведінка відповідача призвела до розпаду шлюбу. Однак і після розірвання шлюбу поведінка відповідача не змінилася на краще.
ОСОБА_1 неодноразово зверталася до правоохоронних органів із заявами щодо неправомірної поведінки відповідача ОСОБА_2, вчинення ним насильства в сім'ї. З відповідачем працівниками міліції проводилися профілактичні бесіди, йому виносилися офіційні застереження, відносно нього складалися протоколи про адміністративні правопорушення. Дані обставини стверджуються копіями відповідей Шевченківського РВ на ім'я позивачки, матеріалами перевірки Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області за зверненням ОСОБА_1 від 08.02.2013р. Однак застосовані заходи виявилися безрезультатними, поведінка відповідача не змінилася.
Позивачка зверталася до відповідача з вимогою добровільно покинути займане житло. Однак відповідач продовжує проживати у належному позивачці будинку, відмовляється добровільно звільнити його.
На підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивачки, як співвласника будинку, про усунення перешкод у користуванні своїм майном - виселенні відповідача з належного їй будинку у зв'язку з неможливістю спільного проживання є підставними та підлягають задоволенню.
Позивачкою ставиться вимога про зобов'язання відділу паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Шевченківського РВ ГУМВС України у Львівській області зняти відповідача з реєстрації за спірною адресою.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
За ст.7 вказаного Закону зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі … рішення суду про виселення.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.8,10,11,57,58,60,88,209,212,213,215,224,226 ЦПК України, ст.ст.116,157 ЖК України, ст..ст.383,391 ЦК України суд, -
Позов задовольнити.
Виселити ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Зняти ОСОБА_2 з реєстрації за адресою АДРЕСА_1
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Н. Л. Луців-Шумська