Дата документу Справа № 310/11239/13-к
Провадження 11-кп/778/251/14 Головуючий в 1 інстанції
ЄУ №310/11239/13-к ОСОБА_1
Категорія ч. 3 ст. 15 ч.2 ст.186 КК Доповідач ОСОБА_2
03 березня 2014 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі апеляційну скаргу та доповнення до неї обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03 грудня 2013 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Запорізької області, громадянина України, який має неповну середню освіту, який працює неофіційно, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1) 26.02.1997 р. Бердянським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 81, ст.43 КК України 1960 р. до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнився 22.06.2000р. за закінченням строку відбування покарання;
2) 16.09.2002 р. тим же судом за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 2 роки;
3) 05.02.2004 р. тим же судом за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 22.06.2000р. за закінченням строку відбування покарання;
4) 14.03.2005 р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 07.12.2007 р. за закінченням строку відбування покарання;
5) 09.04.2009р. тим же судом за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 19.01.2012 р. за закінченням строку відбування покарання;
засуджено
за ч. 3 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили обрано у виді тримання під вартою, взято його під варту із зали суду.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 02.12.2013 р.
Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 100 КПК України.
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 , будучи раніше неодноразово засуджений за умисні тяжкі корисливі злочини до різних строків позбавлення волі, судимість за які не знята і не погашена в установленому законом порядку, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний тяжкий злочин проти власності.
Так, 11 вересня 2013 року, приблизно о 15 годині, знаходячись навпроти кафе «Каприз», яке розташоване за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, будинок № 112, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшов до ОСОБА_9 зі спини, та діючи в умовах очевидності, смикнув за сумочку, яка знаходилась у ОСОБА_9 в правій руці, після чого почав утримувати сумочку лівою рукою та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_9 , штовхнув її правою рукою в тулуб від чого ОСОБА_9 втратила рівновагу та впала на землю. Відразу після цього ОСОБА_7 ще раз смикнув за сумочку, але вихопити з рук ОСОБА_9 її не зміг.
Після цього, продовжуючи застосовувати насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, наніс ОСОБА_9 приблизно 3 удари кулаком правої руки в область грудної клітини, від чого ОСОБА_9 відчула фізичну біль, та шляхом ривку з рук ОСОБА_9 , намагався повторно, відкрито викрасти її жіночу сумочку вартістю 300 грн., яка знаходилась в руках потерпілої, в якій знаходились грошові кошти в сумі 60 гр., мобільний телефон « 8атзип§ СТ-85610», вартістю 900 грн., з сім-карткою мобільного оператору «МТС», яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, на рахунку якої грошових коштів не було, а всього на суму 1260 грн. Проте, довести злочин до кінця ОСОБА_7 не зміг, з причин, що не залежали від його волі, у зв'язку з тим, що був затриманий сторонніми особами на місці скоєння злочину, чим міг завдати потерпілій майнову шкоду на суму 1260 грн.
В апеляційній скарзі, обвинувачений ОСОБА_7 в загальних рисах не погоджуючись з вироком місцевого суду а також посилаючись на порушення судом вимог процесуального права, просить скасувати вирок та направити справу на додаткове розслідування. В доповненні до апеляційної скарги ОСОБА_7 зазначив, що в разі, якщо суд дійде висновку про його винність то просив призначити йому покарання умовно.
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника, які підтримали апеляційну скаргу і доповнення до неї, висновок прокурора на переконання якого, вирок суду є законним і обґрунтованим, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга і доповнення до неї обвинуваченого ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів апеляційної інстанції, у межах апеляції, перевірені законність і обґрунтованість вироку.
Так обвинувачений в апеляційній скарзі оскаржує не міру призначеного покарання, а фактичні обставини справи та процесуальний порядок розгляду провадження.
Проте підчас розгляду провадження судом першої інстанції обвинувачений повністю визнавав вину. За наведених умов дане провадження розглянуто в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України і докази щодо обставин, які ніким не оспорювались, судом не досліджувались. При цьому суд переконався, що обвинувачений правильно зрозумів зміст цих обставин, переконався в добровільності його позиції, і роз'яснив, що в такому випадку останній буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Стосовно доводів на предмет призначення умовного покарання викладених в доповненні до апеляційної скарги слід зазначити наступне.
При призначенні обвинуваченому покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, особу винного, умови його життя, обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Так ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий, вчинив кримінальне правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, проте на стадії досудового розслідування і судового розгляду визнавав свою провину.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції покарання ОСОБА_7 призначено у відповідності з кримінальним законом, підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України не вбачається, тому вирок є законним і обґрунтованим, підстав для скасування чи зміни судового рішення не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись статями 376, 404, 405, 408, 418 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу та доповнення до неї ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03 грудня 2013 року, у відношенні ОСОБА_7 , залишити без зміни.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий
Судді