Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11-сс/781/69/14 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія ст. 199 КПК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
05.03.2014 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда матеріали справи за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 лютого 2014 року, якою щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богданівка Знам'янського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, не працює, одружений, на утриманні має трьох дітей, проживає АДРЕСА_1 , раніше судимого 23.06.2010 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ст. ст. 185 ч.2, ст. 15 ч.2 ст. 185, 186 ч.1, 186 ч.3 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 308, ч.2 ст. 146 КК України,
продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09.30 год. 23 квітня 2014 року,
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.02. 2014 року задоволено клопотання слідчого СВ «ОЗ» СУ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_9 та продовжено підозрюваному ОСОБА_8 строк тримання під вартою в межах досудового розслідування строком на 60 днів, - до 09.30 год. 23 квітня 2014 року.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя вказав, що у відділі розслідувань СУ УМВС України в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 12013120070004402, внесене до ЄРДР 28.11.2013 року.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вимаганні наркотичних засобів, вчиненого із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого та у незаконному позбавлені волі людини, що супроводжувалось заподіянням фізичних страждань, тобто у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 308, ч.2 ст. 146 КК України за таких обставин.
27 листопада 2013 року, близько 22.00 год., ОСОБА_8 , на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 , підійшов до автомобіля ВАЗ 21099 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в якому знаходився раніше йому незнайомий ОСОБА_10 , ударом ноги розбив скло передніх лівих дверей зазначеного автомобіля, після чого витягнув з автомобіля ОСОБА_10 та з метою подолання можливого опору з боку останнього, наніс удар кулаком в область обличчя внаслідок чого потерпілий впав, цим самим спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді ран обличчя. Подолавши у такий спосіб волю потерпілого до можливого опору, ОСОБА_8 висловив вимогу щодо передачі йому ОСОБА_10 наркотичних засобів. При цьому указана вимога супроводжувалась погрозами застосування фізичного насильства, у разі її невиконання, ногою наніс не менше трьох цілеспрямованих ударів в область тулуба ОСОБА_10 . Погрожуючи подальшим застосуванням насильства, діючи умисно, з метою незаконного позбавлення волі, ОСОБА_8 примусив ОСОБА_10 сісти до багажного відділення автомобіля «Мерседес Бенц», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який перебував у користуванні ОСОБА_8 та закрив кришку багажного відділення автомобіля, позбавивши у такий спосіб волі ОСОБА_10 та перевіз його у багажному відділенні вказаного автомобіля до лісосмуги неподалік від перехрестя вулиць Франка та Героїв Сталінграду в місті Олександрія на території якої, за допомогою предмету зовні схожого на пістолет, здійснив з нього три прицільні постріли в бік ОСОБА_10 , спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді саден гомілок та наніс не менше двох цілеспрямованих ударів рукояткою даного пістолета в область голови, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді ран волосистої частини голови.
Про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146 ч. 2 ст. 308 КК України, свідчать результати допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , інших допитаних свідків, показання потерпілого ОСОБА_10 , результати пред'явлення особи для впізнання потерпілому та свідкам, оглядом місця події, результатами проведених слідчих експериментів за участю потерпілого та рядку свідків, висновком судово-медичної експертизи, речовими доказами автомобілем «Мерседес Бенц», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .
23 лютого 2014 року спливає двомісячний строк дії ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Закінчити розслідування до вказаного часту не представляється можливим, оскільки ще необхідно провести допити ряду свідків, отримати в повному обсязі характеризуючи матеріали стосовно підозрюваного, встановити всіх осіб, які є причетними до вказаних кримінальних правопорушень, з урахуванням зібраних доказів визначитись із остаточною правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень та здійснити повідомлення про підозру, виконати вимоги ст. 290 КПК України щодо надання доступу до матеріалів провадження підозрюваному, його захиснику, ознайомити сторони з кримінальним провадженням, скласти обвинувальний акт та реєстр до нього. На виконання вказаних дій потрібен додатковий термін не менше 2-х місяців.
На даний час необхідність в раніше обраному ОСОБА_8 запобіжному заході у вигляді тримання під вартою не відпала, оскільки заявлені раніше ризики не зменшились, виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою та в свою чергу вказують на недостатність обрання підозрюваному більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням його під вартою.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування своїх доводів зазначила, що ухвала слідчого судді винесена без врахування вимог ст. 178 КПК України, судом не враховано, що підозрюваний одружений, має постійне місце проживання, на утримані має трьох дітей, має зайняття, яке дозволяє утримувати сім'ю, позитивно характеризується. Крім того, в матеріалах провадження відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України. Також вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою її підзахисному за підстав, викладених в ухвалі слідчого судді, суперечить і ч.3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що зазначалось в ряді рішень Європейського суду.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , які вимоги апеляції підтримали в повному обсязі, висновок прокурора, який заперечив в задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких обставин.
Із досліджених апеляційним судом матеріалів справи та кримінального провадження вбачається, що у відділі розслідувань СУ УМВС України в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 12013120070004402, внесене до ЄРДР 28.11.2013 року та 11.01.2014 року за ст. ст. 308 ч.2, 146 ч.2 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вимаганні наркотичних засобів, вчиненого із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого та у незаконному позбавлені волі людини, що супроводжувалось заподіянням фізичних страждань, тобто у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 308, ч.2 ст. 146 КК України, у вчинені яких 26.12.2013 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
26.12.2013 року о 09.30 год. ОСОБА_8 був затриманий на підставі ухвали слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, якому в цей же день було повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.2 ст. 308 КК України.
Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.12.2013 року та ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 15.01.2014 року стосовно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 26.12.2013 року 09.30 год. до 23.02.2014 року 09.30 год. Підставою для застосування вказаного запобіжного заходу стала необхідність у забезпеченні виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Постановою заступника прокурора Кіровоградської області від 20.02.2014 року строк досудового слідства у кримінальному провадженні № 12013120070004402 продовжено до 4-ох місяців, тобто до 27 квітня 2014 року.
23 лютого 2014 року спливає двомісячний строк дії попередньої ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак завершити досудове розслідування до вказаного часту не представляється можливим з підстав, про які вказано в клопотанні слідчого про продовження строку тримання під вартою, яке узгоджується з вимогам ст. 199 КПК України, та про що слідчий суддя зазначив в ухвалі від 21.02.2014 року.
При розгляді клопотання слідчого СВ «ОЗ» СУ УМВС України в Кіровоградській області, погодженого з старшим прокурором відділу прокуратури Кіровоградської області, про продовження підозрюваному ОСОБА_8 строк тримання під вартою, слідчий суддя правильно дійшов висновку про те, що підставою для застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стала необхідність у забезпеченні виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема, запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 308, ч.2 ст. 146 КК України, які відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.
Зазначені кримінальні правопорушення є умисними, корисливими, вчинені із застосуванням насильства, що підвищує їх ступінь та характер суспільної небезпеки. Крім того, підозрюваний, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, може вчинити інше подібне кримінальне правопорушення, інші дії з метою перешкоджання всебічному, повному і неупередженому встановленню істини по кримінальному провадженню.
Наведені обставини вказують на те, що заявлені ризики, передбачені п.п. 1,4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились, виправдовують тримання ОСОБА_8 під вартою та в свою чергу вказують на недостатність обрання підозрюваному більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням його під вартою, в тому числі і про яке зазначала в апеляційній скарзі захисник в інтересах ОСОБА_8 .
На підставі викладеного та із урахуванням наведених положень кримінального процесуального закону, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого та продовжив відносно підозрюваного строк тримання під вартою до чотирьох місяців, в межах досудового розслідування, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
Зважаючи на викладене спростовуються доводи апеляційної скарги захисника, як підстави на її думку для зміни підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу, про те, що ухвала слідчого судді винесена без врахування вимог ст. 178 КПК України, оскільки, як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_8 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення ряду злочинів, після звільнення з місць позбавлення волі знову обґрунтовано підозрюється у вчинені ряду кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Також вищезазначеними дослідженими судом матеріалами справи спростовуються доводи захисника про відсутність в матеріалах провадження будь-яких доказів про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, та оскільки доводи апеляційної скарги захисника свого підтвердження не знайшли, колегія суддів підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді не вбачає.
Керуючись ст.ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.02.2014 року, якою ОСОБА_8 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09.30 год. 23 квітня 2014 року, - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді