Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
№ 22-ц/778/1166/14 Головуючий у 1 інстанції: Галянчук Н.М.
Суддя-доповідач: Боєва В.В.
05 березня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.,
Суддів: Коваленко А.І., Кочеткової І.В.,
При секретарі: Хомяк К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 - в особі представника ОСОБА_3 - на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 січня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування,
У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування.
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 січня 2014 року позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 - в особі представника ОСОБА_3- подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 4) частини 1 статті 311 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Суд першої інстанції, постановивши 16.01.2014 року ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування, посилався на частину 2 статті 77 ЦПК України та на положення статей 169, 207 ЦПК України і виходив з того, що позивач без поважних причин повторно не з'явився в судове засідання, хоча був повідомлений про час і місце судового розгляду.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно пункту 3) частини 1 статті 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Також і частиною 3 статті 169 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Вищевказані норми процесуального права мають сприяти розглядові цивільних справ у розумні строки, оскільки неявка до суду позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи, а вирішення спору у такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності.
Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що позивачу ОСОБА_2 направлялася судова повістка про призначення розгляду справи на 20.12.2013 року. Також з матеріалів справи не вбачається, що позивач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, призначеного на 20.12.2013 року, а тому неможливо вважати, що він не з'явився до даного судового засідання без поважних причин.
Позивач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений лише про час і місце судового розгляду, призначеного на 16.01.2014 року, про що свідчить відповідна розписка (а. с. 107).
Таким чином, неявка позивача ОСОБА_2 в судове засідання, яке відбулося 16.01.2014 року, не може бути розцінена як повторна неявка в судове засідання належним чином повідомленого позивача, а відтак, відсутні підстави для застосування наслідків у вигляді залишення позовної заяви без розгляду.
За таких обставин суд мав відкласти розгляд справи у відповідності до вимог пункту 3) частини 1 статті 169 ЦПК України згідно якої суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Керуючись ст. ст. 307, 311 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - в особі представника ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 січня 2014 року скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: