Справа № 565/340/14-к
05 березня 2014 року м. Кузнецовськ
Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
- секретаря судового засідання - ОСОБА_2
- прокурора - ОСОБА_3
- обвинуваченого - ОСОБА_4
- потерпілого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань суду в м.Кузнецовську, Рівненської області, кримінальне провадження №12013190050001018 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тутовичі, Сарненського району, Рівненської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, розлученого, не судимого, мешканця АДРЕСА_1 , за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі угоди про примирення,-
03 листопада 2013 року, близько 01 години у темну пору доби, водій ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «MAZDA 626», д.н. НОМЕР_1 , рухаючись з увімкненим світлом фар по м-ну Будівельників м.Кузнецовська, Рівненської області, зі сторони супермаркету «Колібріс» в напрямку автовокзалу м.Кузнецовська, не вибрав безпечної швидкості руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не справився з керуванням та допустив виїзд автомобіля за межі проїзної частини вліво, де автомобіль здійснив наїзд на бордюр.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «MAZDA 626», д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , отримав тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер з права, забій правої легені, закритий перелом правої ключиці та правої лопатки, які відносяться до середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень.
У прямому безпосередньому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали є порушення ОСОБА_4 п.10.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Крім того, ОСОБА_4 порушив наступні положення Правил дорожнього руху України:
- п.п. 2.3.б), який для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов'язує водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п.п. 2.9.а), згідно з яким, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння;
- п.12.1, яким передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України.
28 лютого 2014 року між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення. Зі змісту даної угоди випливає, що підозрюваний та потерпілий дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.1 ст.286 КК України. Підозрюваний ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Окрім цього, сторонами угоди про примирення визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: штраф в розмірі двохсот сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 4080 гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення у підготовчому судовому засіданні, судом враховано наступні обставини.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, та просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене з ним покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні, також просить затвердити вказану угоду і призначити узгоджене в ній покарання. При цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, в обсязі підозри, дав свою згоду на призначення узгодженого виду покарання, передбаченого угодою про примирення, вказавши на свою реальну здатність виконати взяті на себе за угодою зобов'язання.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні наполягав на затвердженні угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженого покарання.
Відповідно до п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ч.2 ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції ч.1 ст.286 КК України. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу винної, обставини, що обтяжують її покарання, зокрема, вчинення злочину особою в стані алкогольного сп'яніння та обставина, що пом'якшує покарання, а саме щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про примирення сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, свої права, зазначені в п.1 ч.5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, та наслідки невиконання взятих зобов'язань, що передбачені ст.476 КПК України.
Також суд переконався, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження угоди.
Враховуючи викладене, суд встановив, що умови угоди про примирення, укладеної між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 28 лютого 2014 року, відповідають вимогам КПК України та КК України, що свідчить про наявність підстав для її затвердження.
За таких обставин, суд визнав доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_4 порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження, і його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.286 КК України та призначити ОСОБА_4 покарання, узгоджене сторонами угоди про примирення. Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України, а розподіл процесуальних витрат необхідно провести у відповідності до вимог, передбачених ст.124 КПК України.
З врахуванням наведених обставин, на підставі ст.ст.75, 76 КК України, керуючись ст.ст.100, 124, 314, 373, 374, 376, 394, 395, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 28 лютого 2014 року, укладену між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі двохсот сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 4080 гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз у сумі 1173 грн. 60 коп.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію даного вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
Головуючий суддя І.Зейкан