Справа № 307/4447/13-ц
Провадження № 2/307/255/14
18 лютого 2014 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Розман М.М., при секретарі Цех Г.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом Обласного Фонду інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором ,
Обласний Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивує тим, що у відповідності до кредитного договору № 2788 «ВК» від 1 липня 2009 року, укладеного між Обласним Фондом інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості і ОСОБА_1 позивач надав відповідачці ОСОБА_1 кредит у сумі 10000 гривень терміном на три роки зі сплатою 3% річних за користування кредитними коштами на проведення водопроводу та каналізації житлового будинку.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором до початку кредитування була надана заява-порука від 01.07.2009 року, де поручителем виступила ОСОБА_2.
Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 10000 гривні.
В порушення п.п. 4.1 , 6.5 , 7.3 умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання не виконав і часткове погашення кредиту та щомісячну сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів не здійснював, і заборгованість відповідача станом на 20.11.2013 року становить 1716 гривень , в тому числі 936 гривень заборгованість по кредитним коштам..
Просить розірвати кредитний договір та стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором з урахуванням витрат , що пов'язані з явкою до суду , в сумі 1716 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився , так як згідно до поданої письмової заяви просив розглянути справу у його відсутності , позовні вимоги підтримав , а тому суд в порядку ст. 169 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, хоч про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, а тому суд в порядку ст. 169 ЦПК України розглянув справу у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ст.197 ч.2 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши всі обставини справи , суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено , що у відповідності до кредитного договору № 2788 «ВК» від 1 липня 2009 року, укладеного між Обласним Фондом інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості і ОСОБА_1 позивач надав відповідачці ОСОБА_1 кредит у сумі 10000 гривні терміном на три роки зі сплатою 3% річних за користування кредитними коштами на проведення водопроводу та каналізації житлового будинку( а.с. 5-7).
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором до початку кредитування була надана заява-порука від 16.06.2009 року, де поручителем виступила ОСОБА_2( а.с.21).
Свої зобов'язання а кредитним договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачці ОСОБА_1 кредит в розмірі 10000 гривні( а.с. 4).
В порушення п.п. 4.1 , 6.5 , 7.3 умов кредитного договору відповідачка свої зобов'язання виконала не в повному обсязі і заборгованість відповідача станом на 20.11.2013 року становить 936 гривень( а.с. 8).
Згідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
А згідно до ст. 651 цього Кодексу договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.
Згідно до ст. 554 ч.1 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання , забезпеченого порукою , боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники , якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну) відповідальність поручителя.
Разом з цим відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлений, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється , якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
З укладеного між сторонами договору поруки вбачається , що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється( а.с.21).
В кредитній угоді № 2788 «ВК» від 1 липня 2009 року, укладеного між Обласним Фондом інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості і ОСОБА_1 встановлений строк виконання основного зобов'язання три роки( а.с.5).
В матеріалах справи відсутні жодні докази щодо того , що протягом шестимісячного строку, починаючи з вищевказаної дати, позивачем пред'являлася вимога до ОСОБА_2 як поручителя ОСОБА_1.
Таким чином, оскільки в договорі поруки від 16.06.2009 року не встановлено строку після якого порука припиняється, а позивач протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя , то даний договір поруки в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України слід визнати таким, що припинив свою дію.
Враховуючи наведене, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог до відповідачки ОСОБА_2 як поручителя слід відмовити у зв'язку з припиненням на момент пред'явлення позову вказаної поруки.
Що стосується заявлених вимог до відповідачки ОСОБА_1 як основного позивальника, то суд вважає, що вимоги позивача підставні і в судовому засіданні доведені , а тому позов слід задовольнити частково на суму 936 гривень реальної заборгованості , оскільки витрати в сумі 780 гривень , які включено в заборгованість як пов'язані з явкою до суду , матеріалами справи не стверджені.
Судові витрати в частині сплати судового збору покласти на відповідачку ОСОБА_1.
Керуючись ст. ст. 3 , 10 , 11 , 58-60 , 169 , 209 , 213-215 ЦПК України , ст.ст. 526 , 527 , 530 , 554 , 651 , 1050 , 1054 ЦК України , суд ,
Позов задовольнити частково.
Розірвати кредитний договір №2788 «ВК» , укладений 1 липня 2009 року між Обласним Фондом інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості та ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного Фонду інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості 936(дев'ятсот тридцять шість) гривень заборгованості за кредитним договором та 229 гривень 40 копійок сплаченого судового збору.
В решті позову до ОСОБА_1 відмовити.
В задоволенні позову Обласного Фонду інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий: М.М.Розман