Справа № 119/8847/13-ц
2/119/257/14
Іменем України
25 лютого 2014 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді - Блейз І.Г.
за участю секретаря - Копосової Н.І.
відповідача - ОСОБА_1
представника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосія цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування земельною ділянкою, розподіл домоволодіння, визнання права власності, третя особа - Феодосійська міська рада, -
Позивачі, уточнивши позовні вимоги, звернулися із відповідним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що позивачі є співвласниками ? частки будинку АДРЕСА_1. Кожному позивачу належить по 1/6 частки будинку. Інша ? частка будинку належить відповідачці. Порядок користування домоволодінням склався, однак документально не закріплений. Відповідно до договору міни №666 від 24 квітня 2001 року, домоволодіння за вказаною вище адресою знаходиться на земельній ділянці площею 600 кв.м. Законність володіння земельною ділянкою підтверджується договором від 02 вересня 1961 року, укладеного першим забудовником. Дана земельна ділянка складається з двох земельних ділянок, розділених огорожею №4, один з яких знаходиться у користуванні позивачів. Розмір даної земельної ділянки не визначався.. Межі прибудинкової території, що знаходяться у користуванні позивачів, визначено огорожею. Знаходження домоволодіння у спільній власності складає незручності для його власників, робить неможливим оформити земельну ділянку. Вказані вище обставини стали підставою для зверненням із відповідним позовом, а саме, із вимогами про визначення порядку користування земельною ділянкою, виділення кожному по 1/6 частки, а у цілому ?, визнання права власності по 1/3 частки на виділену ? (а.с.58)
Позивачі у судове засідання не з'явилися, сповіщені належним чином.
Представник позивачів у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач та її представник проти задоволення позову заперечували з тих підстав, що вони не згодні із тими варіантами розподілу, який пропонують позивачі. Також не згодні із тим, що визначати порядок користування земельною ділянкою 610 кв.м, оскільки така площа земельної ділянки не зазначена у документах.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, сповіщений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
Судом встановлено, що позивачам кожному по 1/6 частки належить домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі договору міни (а.с.18-21)
Відповідач має право власності на ? частку спірного домоволодіння (а.с.22-23)
Відповідно до договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності, за вказаною вище адресою закріплено земельну ділянку площе. 600 кв.м. (а.с.24-25)
Позивачами заявлено про здійснення розподілу домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою на підставі експертизи №43, проведеної по цивільній справі №121/11790/12, 2/119/304/13 (а.с.65-88)
Дослідженням вказаних вище висновків експерта встановлено, що технічний виділ ОСОБА_4, ОСОБА_3,,ОСОБА_6 по 1/6 частки кожному є неможливим, а тому експертом запропоновано виділити трьом співвласникам ? частку домоволодіння.
В силу ст.358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною власністю . Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння тієї частки спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Згідно з ч.1 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
У ч. 2 ст. 364 ЦК України передбачено, що виділ в натурі частини неподільної речі є юридично неможливим.
Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 2 ст. 183 ЦК України).
Річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною (ч. 1 ст. 183).
Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Таким чином, оскільки у даному випадку неможливо виділення відокремлених частин будинку кожному співвласнику, позовні вимоги про розподіл домоволодіння, як відповідно до часток співвласників, так і відповідно до позовних вимог, а також позовні вимоги про визнання права власності на 1/3 частку від відокремленої ?, є такими, що не підлягають задоволенню.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного суду України від 03 квітня 2013 року №6-12цс13.
Враховуючи, що визначення порядку користування земельною ділянкою залежить від розподілу домоволодіння, розподіл домоволодіння є неможливим, суд також не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог про визначення порядку користування земельною ділянкою.
Слід також зазначити, що підстави і порядок призначення експертизи встановлені ст. 143 ЦПК України, згідно якої експертиза призначається судом для з'ясування обставин, що мають значення саме для тієї справи, яку суд розглядає. Експертиза проводиться лише тими експертами чи експертними установами, яким це доручено судом, що розглядає справу. Таким чином, суд не може враховувати висновки експертизи №43, проведеної по цивільній справі №121/11790/12, 2/119/304/13, оскільки даний доказ отримано із порушенням ст. 59 ЦПК України.
Клопотання про проведення експертизи, про право на яке судом роз'яснювалося, сторонами не заявлено.
Вказані вище обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Повний текст рішення складено 03 березня 2014 року.
Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд АРК шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя (підпис) І.Г.Блейз
З оригіналом згідно суддя секретар