17 вересня 2013 рокусправа № 0870/3495/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новоженін І.Є.
за участю:
позивача - ОСОБА_2
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.12
у справі № 0870/3495/12
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановила:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000302201 від 21.12.11, яким нарахована сума грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в загальному розмірі 4234,26 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем порядку проведення перевірки, відсутністю факту правопорушення у діях підприємства та невірністю визначення податковим органом суми недопоставленої продукції.
Позивач, посилаючись на ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зазначає, що загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.12 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення №0000302201 від 21.12.2011. Постанову суду мотивовано порушенням податковим органом строку застосування адміністративно-господарських санкцій, встановленого ст.250 ГК України.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу (а.с. 42), в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, подав письмові заперечення, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000302201 від 21.12.11, яким нарахована сума грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в загальному розмірі 4234,26 грн.
Підставою для прийняття означеного податкового повідомлення-рішення стали висновки, зроблені відповідачем в результаті проведеної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 27.09.2011 по 06.12.2011 (акт перевірки №2748/2201/НОМЕР_2 від 14.12.2011 - а.с.6).
Перевіркою встановлено порушення: ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: за Контрактом на продаж №РВР08-001 від 19.03.2008 з нерезидентом - Zhejiang Huacai Chemical Co.Ltd (China) та договором про відступлення права вимоги №1 від 15.04.2011 до контракту на продаж №РВР08-001 від 19.03.2008 з нерезидентом Phusical Person Sum Pingping (China) виявлена неповернута сума дебіторської заборгованості нерезидента у розмірі 2503,2 дол. США. станом на 06.12.2011 (з 27.09.2011 по 06.12.2011).
При здійсненні перевірки відповідачем використані факти, встановлені під час проведення попередньої документальної перевірки дотримання вимог валютного законодавства за період з 04.08.2010 по 26.09.2011 (акт перевірки від 05.10.2010 № 01890/2201/НОМЕР_2), щодо порушення вимог валютного законодавства (ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті") за контрактом на продаж №РВР08-001 від 19.03.2008 з нерезидентом - Zhejiang Huacai Chemical Co.Ltd (China).
Суть виявленого порушення полягає в тому, що за вказаним контрактом позивачем здійснено перерахування грошових коштів за імпортну продукцію згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 1 від 04.08.2010 на суму 69809,09 грн.(8846,00 дол. США).
Законодавчо встановлений термін надходження імпортної продукції - 31.01.2011.
До вказаної дати імпортна продукція від нерезидента не надійшла. На підставі договору про відступлення права вимоги №1 від 15.04.2011 до контракту на продаж №РВР08-001 від 19.03.2008 з нерезидентом Phusical Person Sum Pingping (China) первісний кредитор - ФОП ОСОБА_2 передає належне йому право вимоги згідно з контрактом на продаж №РВР08-001 новому кредитору, який приймає право вимоги. За передане право вимоги новий кредитор сплачує первісному кредитору 8846 дол. США.
Новим кредитором здійснено часткове повернення валютних цінностей 19.04.2011 у сумі 6342,80 дол. США. та зараховано на рахунок ФОП ОСОБА_2 29.04.2011 з порушенням законодавчо встановленого терміну надходження 88 календарних днів (з 01.02.2011 по 26.04.2011). Неповернута сума дебіторської заборгованості нерезидента встановлена у розмірі 2503,20 дол. США (станом на 26.09.2011 - 150 календарних днів: з 30.04.2011 по 26.09.2011).
За період з 27.09.2011 по 06.12.2011 нерезидентом не здійснювалось перерахування валютних коштів, неповернута сума дебіторської заборгованості залишилась в розмірі 2503,2 дол. США.
Одночасно перевіркою достовірності декларування валютних цінностей, доходів та майна за межами України у період з 27.09.2011 по 06.12.2011 порушень не встановлено. Позивачем задекларовано валютні цінності, доходи та майно, що належать резидентам України і знаходяться за її межам, станом на 01.10.2011 у сумі 2503,2 дол. США: декларація подана до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя 20.10.2011. зареєстрована за № 55390.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 № 185/94-ВР (в редакції на час спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Статтею 4 Закону № 185/94-ВР визначено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Як вбачається з матеріалів справи, між ФОП ОСОБА_2 (покупець) та нерезидентом - Zhejiang Huacai Chemical Co. Ltd (China) (продавець) укладений контракт на продаж № РВР08-001 від 19.03.2008 та Додаткову угоду № 1 до цього контракту від 28.07.2010, за умовами яких продавець зобов'язався продати, а покупець - купити порошкові покриття Гуакаі (а. с.11, 12, 15).
15.04.2011 за договором про відступлення права вимоги № 1 до контракту на продаж № РВР08-001 від 19.03.2008 ФОП ОСОБА_2 (Первісний кредитор) передано нерезиденту Phusical Person Sum Pingping (China) (Новий кредитор) право вимоги до Боржника за Основним договором. При цьому, новий кредитор сплачує первісному кредитору суму у розмірі 8846 доларів США, а новий кредитор зобов'язується протягом 50 банківських днів після підписання цього договору перерахувати платіжним дорученням на поточний рахунок клієнта грошову суму, визначену у п.2.1 цього Договору (а. с.18).
Виходячи з встановленого попередньою перевіркою за період з 04.08.2010 по 26.09.2011 факту порушення ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при виконанні контракту на продаж № РВР08-001 від 19.03.2008 та договору про відступлення права вимоги № 1 від 15.04.2011, податковим органом нараховано пеню на загальну суму 27491,75 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0000212201 від 11.10.2011.
Питання правомірності вказаного податкового повідомлення-рішення було предметом дослідження в межах адміністративної справи Запорізького окружного адміністративного суду № 2а-0870/805/12.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2012 у справі № 2а-0870/805/12 позов ФОП ОСОБА_2 до ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя задоволений, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000212201 від 11.10.2011 про донарахування пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 27491,75 грн.
Вказана постанова залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Предметом позову у адміністративній справі, що розглядається, є правомірність податкового повідомлення-рішення № 0000302201 від 21.12.11, яким нарахована пеня за тих же обставин, але за інший період.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2012 у справі № 2а-0870/805/12 встановлено, що листом ПАТ «МетаБанк» № 52-01/96_БТ від 07.02.2011 «Про надання відомостей» повідомлено ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя та позивача про виявлені у січні 2011 року факти порушення Підприємцем строків розрахунків за експортними, імпортними операціями резидентів. До вказаної інформації на 1 аркуші додано розшифрування до порушення. У нижньому правому куті цієї інформації проставлено штамп вхідної кореспонденції ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя (вх. № 2174/10 від 10.02.2011 р.).
Отже, судами встановлено, що саме 10.02.2011 відповідач дізнався про порушення підприємцем ст.2 Закону № 185/94-ВР за Контрактом на продаж № РВР08-001 від 19.03.2008.
Те, що відповідач знав про порушення позивачем приписів Закону № 185/94-ВР підтверджується також матеріалами даної справи, зокрема, листом податкового органу від 11.02.2011, направленим на адресу позивача (а. с.10).
Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Як зазначено у ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.
З врахуванням цього, рішення про стягнення сум адміністративних санкцій повинно бути в межах строків, встановлених ст.250 ГК України.
У п.п.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України зазначено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно п.п.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
З аналізу наведених норм вбачається, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) і пеня є різними поняттями і пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності не є штрафною санкцією.
Отже, на пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності поширюється дія ч.1 ст.250 ГК України.
З огляду на викладене, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що пеня нарахована відповідачем поза межами строку, встановленого ст.250 ГК України, тому спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №0000302201 від 21.12.2011 правомірно визнано протиправним та скасовано судом першої інстанції.
Відповідач жодних заперечень щодо пропущеного строку, передбаченого ст.250 ГК України, в апеляційній скарзі не наводить.
Посилаючись на ненадання судом першої інстанції невірної оцінки обставин справи, скаржник не визначив в чому саме полягає невірність такої оцінки.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.12 у справі № 0870/3495/12 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко