06 листопада 2012 рокусправа № 2а-11155/09/0470
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Пасічник Т.В.
за участю представників:
позивача: - Лущик О.А. дов від 26.09.2012
відповідача-1: - Гордієнко Р.А. дов від 18.05.2012
відповідача-2: - Старостенко В.М. дов від 16.08.2012
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2010 року
у справі № 2-а-11155/09/0470
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БАТ»
до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, Державної податкової адміністрації Дніпропетровської області
про скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановила:
Товариство з обмеженою відповідальністю «БАТ» звернулося до суду з позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, Державної податкової адміністрації Дніпропетровської області, в якому просило визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 24.06.2009 № 0002582300/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 85373,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 42687,00 грн., від 17.07.2009 № 0002582300/1, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 85373,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 42687,00 грн.. Визнати незаконним та скасувати Рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про результати розгляду первинної скарги від 17.07.2009 № 12051/10/23-007 на №133 від 30.06.2009, визнати незаконним та скасувати Рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області № 22342/16/250 від 21.08.2009 на №167 від 30.07.2009 про залишення повторної скарги без розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу, зроблених в ході проведеної перевірки позивача, про порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість». Податковий кредит підприємством сформований на підставі податкових накладних, належним чином оформлених продавцем, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрований платником податку на додану вартість.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2010 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 24.06.2009 № 0002582300/0, від 17.07.2009 № 0002582300/1. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що позивачем Закон України "Про податок на додану вартість" не порушено, податок на додану вартість сплачений позивачем в ціні придбання товару, контрагент - ПП "Транспортник - 2005" на момент здійснення господарських операцій був зареєстрованим платником ПДВ та внесений до ЄДРПОУ.
Щодо оскарження рішень відповідачів про результати розгляду скарг позивача суд дійшов висновку, що рішення про розгляд скарг не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є документом, який фіксує факт проведення та висновки перевірки за скаргою.
Не погодившись із постановою суду, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 12.02.2009 визнано недійсним запис про державну реєстрацію ПП "Транспортник - 2005" з моменту державної реєстрації, а саме: з 25.07.2005, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту внесення в реєстр платників ПДВ від 01.09.2005 та бухгалтерські документи ПП "Транспортник - 2005". Реєстрація платника податку на додану вартість ПП "Транспортник - 2005" анульована 01.09.2005.
Відповідачем-2 подана письмова заява про приєднання до апеляційної скарги, в якій відповідач зазначає, що визначальним для правильного вирішення даного спору є встановлення законності діяльності ПП "Транспортник - 2005" та наявності у осіб, що видавали податкові накладні, права на їх підписання. Судом першої інстанції не враховано, що підписи п укладенні договорів, а також на податкових накладних ПП "Транспортник - 2005" від імені цього підприємства виконувались невстановленими особами. Фактично ПП "Транспортник - 2005" зареєстровано на підставну особу без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, тому складені невстановленими особами первинні документи від імені ПП "Транспортник - 2005" не мають правового значення та не можуть бути підставою для податкового обліку позивача.
Представники відповідачів в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та заяві пр. приєднання до апеляційної скарги.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує. В поданих суду письмових запереченнях позивач зазначає, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.
В судовому засіданні відповідачами подано письмові клопотання, відповідно, про заміну відповідача-1 правонаступником - Верхньодніпровською об'єднаною державної податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби; про заміну відповідача-2 правонаступником - Державною податковою службою у Дніпропетровській області у зв'язку з реорганізацією податкових органів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 № 981.
За результатами розгляду клопотань та доданих до них документів, апеляційний суд відповідно до ст..55 КАС України здійснює процесуальне правонаступництво, замінює відповідача-1 у даній справі Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області правонаступником - Верхньодніпровською об'єднаною державної податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби; замінює відповідача-2 - Державну податкову адміністрацію Дніпропетровської області правонаступником - Державною податковою службою у Дніпропетровській області.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і заяви про приєднання до апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем-1 проведена виїзна документальна позапланова перевірка ТОВ «БАТ» з питань правових відносин з ПП "Транспортник - 2005" за період з 27.06.2006 по 23.11.2006, за результатами якої складений акт №215/230-31754090 від 17.06.2009.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п.17.1.3, п.17.1 ст.17 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", а саме: завищення податку на додатку вартість за період з 27.06.2006 по 23.11.2006 на загальну суму 85373,34 грн., в т.ч. за червень 2006 року - 23006,69 грн., за вересень 2006 року -24349,98грн., за жовтень 2006 року - 21016,67 грн., за листопад 2006 року - 17000,00 грн.
До такого висновку податковий органі дійшов з огляду на те, позивачем безпідставно завищено податковий кредит на загальну суму 85373,34 грн. на підставі одержаних від ПП "Транспортник - 2005" податкових накладних, оскільки постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська в адміністративній справі визнано недійсним запис про державну реєстрацію ПП "Транспортник - 2005" від 28.07.2005, Статут ПП "Транспортник - 2005" з моменту державної реєстрації, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №04755533 з моменту внесення в реєстр платників від 01.09.2005, бухгалтерські документи ПП "Транспортник - 2005.
Як зазначено відповідачем-1 в акті перевірки, позивачем віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість за податковими накладними, виписаними не платником ПДВ, так як 01.09.2005 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП "Транспортник - 2005" з моменту внесення в реєстр платників ПДВ.
На підставі акту перевірки відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002582300/0 від 24.06.2009, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 128060 грн., в т.ч. 85373,00 грн. - основний платіж, 42687,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Означене податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку ст.5 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами".
З результатами адміністративного оскарження первинна скарга залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін (рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 17.07.2009 № 12051/10/23-007); повторна скарга залишена без розгляду (рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області № 22342/16/250 від 21.08.2009).
Після розгляду первинної скарги відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.07.2009 № 0002582300/1, яким не змінено суму визначеного податкового зобов'язання.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Спірним в межах даної справи є питання правомірності відображення позивачем в податковому обліку господарських операцій з контрагентом ПП "Транспортник - 2005" за період з червня по листопад 2006 року.
Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (покупець) та ПП "Транспортник - 2005" (продавець) укладений договір купівлі-продажу від 05.06.2006 № 05/06, за умовами якого продавець зобов'язувався передати покупцю товар - шини, ціна, асортимент та кількість якого визначається в додатка до договору. Загальна вартість договору - 500000,00 грн.
Фактично в межах вказаного договору продавцем в період з 27.06.2006 по 23.11.2006 передано позивачеві обумовлений договором товар на загальну суму 512240,00 грн., в т.ч. ПДВ - 85373,34 грн., що підтверджується первинними документами, а саме: накладними, довіреностями, податковими накладними, виписаними ПП "Транспортник - 2005". відповідачем в ході перевірки не заперечувався.
Виходячи із змісту вказаних документів вбачається, що вони мають всі законодавчо передбачені реквізити, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які ставляться до первинних документів, є такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.
За отримані товари позивачем сплачено кошти в сумі 512240,00 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ПП "Транспортник - 2005", що підтверджено відповідними платіжними дорученнями.
Сума податку на додану вартість у складі ціни товару 85373,34 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів.
Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2. статті 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Як вбачається з наведених вище норм Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту за умови, що вона складена особою, зареєстрованою як платник податку.
Пункт 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 165, визначає, коли податкова накладна вважається недійсною, а саме: у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість).
Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.
Як зазначено в п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається в тому числі у випадку, коли зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.
Отже, Законом України №168/97-ВР встановлено, що податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту за умови, що вона складена особою, зареєстрованою як платник податку.
Виходячи з наведених норм, колегія суддів вважає помилковим посилання відповідача на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 12.02.2009, якою визнано недійсним запис про державну реєстрацію ПП "Транспортник - 2005" з моменту державної реєстрації, а саме: з 25.07.2005, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту внесення в реєстр платників ПДВ від 01.09.2005 та бухгалтерські документи ПП "Транспортник - 2005".
Матеріалами справи підтверджено, що свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП "Транспортник - 2005" протягом періоду, в якому здійснювались відповідні правочини між позивачем та ПП "Транспортник - 2005", анульовано не було, у встановленому порядку ПП "Транспортник - 2005" статусу суб'єкта підприємницької діяльності та платника податку на додану вартість не позбавлено.
У відповідності з актом ДПІ у м. Дніпродзержинську від 28.05.2009 № 56/15-224 (т.1 а.с.179) днем прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Транспортник - 2005" є дата затвердження цього акта, а саме: 28.05.2009.
Виходячи з наведеного, є правильними висновок суду першої інстанції, що на час здійснення господарських операцій контрагент позивача ПП "Транспортник - 2005" був наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю, був платником податку на додану вартість, у зв'язку з чим формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних продавцем ПП "Транспортник - 2005" податкових накладних, є правомірним.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про часткове задоволення позовних вимог.
Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2010 року у справі № 2а-11155/09/0470 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко