Справа №557/2142/13-ц
21 лютого 2014 року
Гощанський районний суд Рівненської області в складі
судді Рудик Л.М.
при секретарі Гончар Г.С.
за участю позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Гоща цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 та ОСОБА_2
до
ОСОБА_3
про
визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину.
Позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня мати ОСОБА_4, після смерті якої залишилося спадкове майно - земельні ділянки площею 2,76 га та 0,15 га, що розташовані на території Симонівської сільської ради Гощанського району та на території Гощанської селищної ради.
За життя мати склала заповіт, яким належний їй сертифікат на земельну частку (пай) заповіла їм у рівних долях.
Коли вони звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на те що по заповіту об'єктом спадкування є сертифікат на земельну частку (пай), а на момент смерті спадкодавця останньою на підставі сертифіката вже було отримано Державні акти на земельні ділянки.
Крім них спадкоємцем першої черги за законом є відповідач ОСОБА_3 чоловік померлої, але він на спадщину не претендує, про що у визначений законом строк подав нотаріусу заяву про відмову від спадщини.
В зв'язку з наведеним просять в судовому порядку визнати за ними право на спадщину за заповітом на земельні ділянки.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги частково змінила, відмовившись від позову в частині визнання права на спадщину на земельну ділянку площею 0,15 га, яка розташована на території Гощанської селищної ради Гощанського району. Просить визнати право власності в порядку спадкування за нею та її сестрою позивачкою ОСОБА_2 тільки на земельну ділянку площею 2,76 га, яка розташована на території Симонівської сільської ради Гощанського району.
Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, але направила суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути в її відсутності.
Віповідач в судове засідання не з'явився, але направив суду письмову заяву, в якій позов визнав повністю, просить справу розглянути в його відсутності.
Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд рахує, що позов підлягає до задоволення.
Встановлено, що за життя ОСОБА_4, яка являється матір'ю позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і дружиною відповідача ОСОБА_3, 24 грудня 2004 року склала заповіт, який цього ж дня нотаріально посвідчений секретарем Симонівської сільської ради Гощанського району за реєстровим № 120, і цим заповітом належний їй сертифікат на земельну частку (пай) в розмірі 2,25 га заповіла позивачкам в рівних долях.
Таким чином, позивачі являються спадкоємцями за заповітом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
За життя ОСОБА_4 взамін сертифіката отримала державні акти на право власності на земельні ділянки площею 2,76 га та 0,15 га, що розташовані на території Симонівської сільської ради Гощанського району та на території Гощанської селищної ради, що підтверджується відповідними державними актами та довідками, виданими управлінням Держземагентства у Гощанському районі 22 травня 2013 року.
Коли позивачі звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину, нотаріус відмовив їм у видачі такого свідоцтва в зв'язку з тим, що заповіт складений так, що викликає незрозумілості (заповіт складений на спадкове майно на сертифікат на земельну частку (пай), а на час смерті спадкодавця, остання уже на підставі сертифіката отримала державні акти на земельні ділянки), що підтверджується письмовою відмовою за № 381/02-14 від 04 грудня 2013 року.
Відповідно до положень ч.3 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Позивачка ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину оскільки постійно проживала із матір'ю (спадкодавцем) на час відкриття спадщини і у визначений законом строк не заявила про відмову від неї. Факт проживання позивачки на час відкриття спадщини із спадкодавцем підтверджується довідкою № 1480 від 13 листопада 2012 року, виданою Симонівською сільською радою Гощанського району.
Позивачка ОСОБА_1 не заперечує, щоб право на спадщину на земельну ділянку площею 2,76 га було визнано за нею та за її сестрою позивачкою ОСОБА_2 в рівних долях.
За таких обставин суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213 ЦПК України, в силу ст.ст.1220, 1222, 1223, 1268 ЦК України суд
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,76 га, розташовану на території Симонівської сільської ради Гощанського району Рівненської області, цільове призначення якої визначене для ведення особистого селянського господарства, що належала ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 218660, виданого 08 лютого 2008 року Гощанською районною державною адміністрацією, в рівних долях по ? (одній другій) частині за кожною із них.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя