03.03.2014
Справа № 252/9707/13-к
03 березня 2014 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці кримінальне провадження № 12013051020000362 від 31 січня 2013 року відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки д. Березова, Спас - Деменського району, Калузької області, громадянки України, з середньої освітою, пенсіонера, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
обвинуваченої у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
31 січня 2013 року близько 10 години 45 хвилин ОСОБА_7 , знаходячись за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_2 , під час сварки з перебуваючим там же чоловіком ОСОБА_8 , умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень останньому, ножем, який тримала у лівій руці, завдала удар в область грудної клітки зправа ОСОБА_8 , після чого протиправні дії ОСОБА_7 у відношенні ОСОБА_8 були нею самостійно припинені.
В результаті умисних протиправний дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_8 були заподіяні: проникаюча колото-різана рана грудної клітини праворуч, яка утворилася від дії колюче-ріжучого предмету та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент заподіянням.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому їй злочині визнала частково, пояснивши, що 31 січня 2013 року близько 10 годин 45 хвилин, перебуваючи на кухні квартири АДРЕСА_2 , ножем чистила буфет. Її чоловік ОСОБА_8 почав вигоняти її з кухні, тримаючи руки зжатими у кулак. Вона виставила перед собою ніж, ОСОБА_8 пішов на неї та наштовхнувся на ніж.
Вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй діяння знайшла своє підтвердження у сукупності доказів, досліджених та перевірених в судовому засіданні.
Так, вина ОСОБА_7 доводиться:
- Фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 31 січня 2013 року та фототаблиці до нього, згідно якому працівниками міліції оглядалась квартира АДРЕСА_2 ;
- Фактичними даними, які містяться у карті виїзду швидкої медичної допомоги від 31 січня 2013 року, в якій зафіксовано факт надання медичної допомоги ОСОБА_8 , попередній діагноз колото-різана рана грудної клітини праворуч, та анамнез ОСОБА_7 , який стан відзначає після того, як дружина нанесла удар ножем;
- Висновком судово-медичної експертизи № 170 від 20 березня 2013 року, яким встановлено, що при обстеженні та зверненні за медичною допомогою у ОСОБА_8 виявлено: проникаюча колото-різана рана грудної клітини праворуч, яка утворилася від дії колюче-ріжучого предмету, можливо у зазначений термін та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент заподіяння. Виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_8 могли утворитися при обставинах, на які він вказує в ході допиту від 09.02.2013 року та при обставинах на які вказує підозрювана ОСОБА_7 в ході допиту від 18.02.2013 року. Найбільш ймовірно утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 при обставинах, на які вказує ОСОБА_7 в ході допиту від 18.02.2013 року, зокрема « 31 січня 2013 року приблизно о 10 годині 45 хвилин … вона стояла… на кухні… у лівій руці тримала кухонній ніж… на кухню зайшов чоловік…. Вона обличчям повернулась до чоловіка… нанесла удар прямим тиком у область грудей трохи нижче плеча праворуч. Коли наносила удар, ніж утримувала за рукоятку у лівій руці, лезом по направленню до чоловіка»
- Висновком експерта № 202-203 від 10 квітня 2013 року, яким встановлено що згідно з представленими медичними документами ОСОБА_7 перенесла гостре порушення мозкового кровообігу у вигляді ішемічного атеротромботичного інсульту при церебральному атеросклерозі 3 ст., артеріальній гіпертензії, з правобічною геміплегією. Нині у ОСОБА_7 виявлені наслідки перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу у вигляді геміпарезу правих кінцівок до елегії у правій верхній кінцівці (порушення функції правої ноги з повною втратою довільних рухів у правій руці), а також деяке зниження м'язової сили у лівих кінцівках. При обстеженні та зверненні за медичною допомогою у ОСОБА_8 виявлено колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітини праворуч, проникаюче у праву плевральну порожнину, правобічний пневмоторакс, підшкірна емфізема грудної клітини праворуч, які утворилися від дії колюче - ріжучого предмету. Враховуючи дані медичних документів і огляду ОСОБА_7 в комісії, а також характер колото-різаного поранення у ОСОБА_8 , експерта комісія вважає, що ОСОБА_7 могла завдати удари лівою рукою, в якій вона утримувала ніж, з силою достатньою для утворення ушкоджень, виявлених у ОСОБА_8
- Актом амбулаторної судово - психіатричної експертизи № 220 від 02 квітня 2013 року згідно якому ОСОБА_7 в момент вчинення злочину не могла повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, підпадає під дію ст. 20 КК України - обмежена осудність.
Вищевикладені зазначені докази взаємно доповнюють один одного, а тому суд вважає їх достовірними.
Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що подія злочину мала місце, вина обвинуваченої повністю доведена, та кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч.1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Одночасно, суд не приймає до уваги доводи обвинуваченої ОСОБА_7 стосовно того, що потерпілий ОСОБА_8 сам наштовхнувся на ніж, коли наступав на неї, оскільки зазначені доводи не відповідають встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам у справі та спростовуються: висновком судово-медичної експертизи № 170 від 20 березня 2013 року, якою встановлено, що найбільш ймовірно утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 при обставинах на які вказує ОСОБА_7 в ході допиту від 18.02.2013 року, зокрема « 31 січня 2013 року приблизно о 10 годині 45 хвилин … вона стояла… на кухні… у лівій руці тримала кухонній ніж… на кухню зайшов чоловік…. Вона обличчям повернулась до чоловіка… нанесла удар прямим тиком у область грудей трохи нижче плеча праворуч. Коли наносила удар, ніж утримувала за рукоятку у лівій руці, лезом по направленню до чоловіка»; висновком експерта № 202-203 від 10 квітня 2013 року, яким встановлено, що ОСОБА_7 могла завдати удару лівою рукою, в якій вона утримувала ніж, з силою достатньою для утворення ушкоджень, виявлених у ОСОБА_8 .
Суд також не приймає до уваги та вважає не допустимим доказом покази свідка ОСОБА_9 , який у судовому засіданні пояснив, що 31 січня 2013 року йому зателефонувала мачуха ОСОБА_7 та повідомила про те, що його батько ОСОБА_8 порізався. По приїзду до батьків, ОСОБА_7 йому пояснила, що ОСОБА_8 чіплявся до неї, а вона відштовхуючи його лівою рукою, в якій тримала ніж, порізала його, оскільки дані покази надані зі слів ОСОБА_7 , яка їх у судовому засіданні не підтвердила.
Призначаючи міру покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, особу винної і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_7 , суд визнає вчинення злочину у стані обмеженої осудності.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 , судом не встановлено.
Крім того, при призначенні покарання, суд враховує особу винної, яка є особою похилого віку, раніше не судима, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
На підставі викладеного, враховуючи особу винної, думку прокурора, пом'якшуючу покарання обставину, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 слід обрати покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження скоєння нових злочинів у виді позбавлення волі.
Проте, з урахуванням думки прокурора, який вважав, що ОСОБА_7 слід призначити покарання, не пов'язане з ізоляцією від суспільства, приймаючи до уваги особу винної, ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за доцільне надати ОСОБА_7 можливість виправлення та перевиховування шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України із покладенням на ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Запобіжний захід до ОСОБА_7 не застосовувався.
Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Судові витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченої.
Цивільний позов не заявлений.
На підстав викладеного та керуючись ст.ст.373,374 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначити їй покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі, постановивши у відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від покарання з випробуванням, якщо вона на протязі двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Речові докази у справі: ніж, зразки крові ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , чоловічу сорочку зі слідами крові, чоловічу кофту з пошкодженнями тканини праворуч, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області (квитанція серії ФЄ № 139-13) знищити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення судово-криміналістичної експертизи № 51 від 14 березня 2013 року в сумі 293 ( двісті дев'яносто три) грн. 40 копійок.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області протягом 30 днів з його проголошення, а обвинуваченою в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Суддя: ОСОБА_1