Справа №263/752/14-ц
Провадження № 2/263/968/2014
26 лютого 2014 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі: головуючої судді Папаценко П.І., при секретарі Конівченко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 - представника позивача ОСОБА_2 до Профспілкового комітету первинної організації профспілки Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», третя особа Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», про визнання незаконним та скасування протоколу засідання профспілкового комітету, -
ОСОБА_1 - представник позивача ОСОБА_2 звернулася з позовом до Профспілкового комітету первинної організації профспілки Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», в якому просила суд, визнати :
- незаконним засідання Профспілкового комітету первинної організації профспілки ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», яке відбулося 22.02.2013 року;
- незаконним та скасувати рішення Профспілкового комітету первинної організації профспілки ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» від 22.02.2013 року;
- незаконним та скасувати протокол засідання Профспілкового комітету первинної організації профспілки ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» №104 від 22.02.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила наступне. Наказом ПАТ «Маріупольській металургійний комбінат імені Ілліча» № 13-ку від 22.02.2013 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на осіб, які скоїли порушення трудової і виробничої дисципліни», ОСОБА_2 звільнено з посади слюсаря з ремонту автомобілів 5-го розряду за пунктом 7 статті 40 КЗпП України у зв'язку з перебуванням на роботі в наркотичному стані. Розірвання трудового договору з підстав передбачених пунктом 7 статті 40 КЗпП України проведено за згодою Профспілкового комітету первинної організації профспілки ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», членом якої був ОСОБА_2 У виписці з протоколу засідання Профспілкового комітету первинної організації профспілки ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» № 104 від 22 лютого 2013 року зазначено про рішення надати згоду на звільнення ОСОБА_2 з ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» за пунктом 7 статті 40 КЗпП України у зв'язку з появленням на роботі в стані наркотичного сп'яніння, згідно наданих документів. Але раніше, 19.02.2013 року, Профспілковий комітет первинної організації профспілки ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» своїм обґрунтованим рішенням не дав згоди на звільнення ОСОБА_2, внаслідок відсутності в наданих документах чіткого визначення стану сп'яніння ОСОБА_2 Вказане рішення від 19.02.2013 року не може розцінюватися як перерва при розгляді подання на звільнення, тому Профспілковий комітет первинної організації профспілки ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» не мав права 22.02.2013 року повторно розглядати подання про звільнення ОСОБА_2 Роботодавець - ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», як власник, у даному випадку мав право після 19.02.2013 року звільнити ОСОБА_2 без згоди виборчого органу первинної профспілкової організації при наявності обґрунтованої відмови в надані згоди на розірвання трудового договору, але своїм правом не скористався. На підставі наведеного просила суд позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2, його представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні за обставинами зазначеними в позовній заяві, просили суд поновити строк позовної давності для оскарження в судовому порядку засідання, протоколу засідання, рішення Профспілкового комітету первинної організації профспілки ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» № 104 від 22 лютого 2013 року. Причину пропуску строку позивач та представник мотивували тим, що на момент розгляду попередньої цивільної справи про поновлення ОСОБА_2 на роботі у них не було протоколу засідання Профспілкового комітету первинної організації профспілки ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» від 19.02.2013 року, тому не вірно був складений позов. Крім того вони сподівалися , що суд апеляційної інстанції задовольнить їх апеляційну скаргу.
Представник відповідача Профспілкового комітету первинної організації профспілки ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення, суду пояснив, що 19.02.2013 року на засіданні профспілкового комітету АТЦ-1 ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», проведеного за участю ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1, розглядалося подання про надання згоди на звільнення ОСОБА_2 на підставі п.7 ст.40 КЗпП України, за появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння. За результатами розгляду подання, на той час, було прийнято рішення про відмову у наданні згоди на звільнення позивача, оскільки довідка за №1730 від 23.11.2012 року, видана КЛПУ « МНД м.Маріуполя», з висновком огляду ОСОБА_2: «гостра інтоксикація внаслідок вживання канабіноідів, неускладнена» не містила чіткого визначення стану сп'яніння. Вказане рішення було прийняте із застереженням, що коли буде відповідне підтвердження, то питання про надання згоди на звільнення буде розглянуте по суті. 21.02.2013 року адміністрація ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулася до профспілкового комітету АТЦ-1 ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» с поданням про надання згоди на звільнення ОСОБА_2, надавши відповідь КЛПУ « МНД м.Маріуполя» від 21.02.2013 року на їх звернення, з роз'ясненням, що «гостра інтоксикація внаслідок вживання канабіноідів, неускладнена» відповідає «наркотичному сп'янінню, внаслідок вживання канабісу». На підставі наданих документів, 22.02.2013 року профспілковий комітет АТЦ-1 ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» дав згоду на звільнення ОСОБА_2 За змістом ст.43 КЗпП України, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Закон не забороняє та не обмежує адміністрацію підприємства в повторному звернені до цехового комітету з поданням про надання згоди на звільнення, так само з цього приводу не має застережень стосовно дій цехового комітету при наявності обґрунтованого повторного звернення, коли не порушуються строки звернення, та строки розгляду подання. Крім того вказані обставини раніше досліджувались при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_2 про поновлення його на роботі, і їм дана відповідна оцінка. Вважає, що ОСОБА_2 без поважних причин пропущений строк звернення до суду з позовом, тому він не підлягає поновленню, оскільки про наявність протоколів профспілкового комітету АТЦ-1 ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» від 19.02.2013 року та 21.02.2013 року, позивач знав ще раніше, так як був присутнім безпосередньо на засіданнях профспілкового комітету, про що вказує в позовній заяві про поновлення на роботі, поданій до суду у серпні 2013 року. На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позовних вимог та в клопотанні про поновлення строків на оскарження рішення профспілкового комітету.
Третя особа - представник Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» в судовому засіданні зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню за обставинами наведеними представником відповідача.
Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає що в задоволені позову слід відмовити виходячи із наступного.
При розгляді спірних трудових відносин між позивачем та відповідачем, суд перш за все керується наступними вимогами цивільно-процесуального законодавства.
За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особи, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 14.11.2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, останньому відмовлено у задоволені позову.
Вказаним рішенням встановлені наступні обставини:
«Згідно з Актом № 063467 від 23.11.2012 року встановлено факт порушення зі сторони працівника ПАТ «ММК ім. Ілліча» ОСОБА_2, який був затриманий на території підприємства в робочий час за підозрою перебування у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 пройшов медичний огляд в медпункті на ЛПЦ-3000 і стан сп'яніння не підтвердився, в зв'язку з чим йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння в наркологічному диспансері.
Згідно із довідкою № 1730 від 23.11.2012 року, виданою КЛПУ «МНД м.Маріуполя», 23.11.2012 року о 23:20 годині ОСОБА_2 пройшов огляд лікаря-нарколога з висновком огляду: гостра інтоксикація внаслідок вживання канабіноідів, неускладнена.
12.02.2013 року начальником АТЦ-1 ПАТ «ММК імені Ілліча» на адресу керівництва підприємства спрямоване подання про порушення трудової дисципліни слюсарем з ремонту автомобілів ОСОБА_2, який 23.11.2012 року з'явився на роботі у стані наркотичного або токсичного сп'яніння. Пропозиція: звільнити ОСОБА_2 на підставі п.7 ст.40 КЗпП України за появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння. Вказане подання узгоджено та зареєстровано у встановленому порядку.
Згідно з Випискою з Протоколу засідання профспілкового комітету АТЦ-1 ПАТ «ММК імені Ілліча» від 19.02.2013 року, проведеного за участю ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1, про надання згоди на звільнення ОСОБА_2 на підставі п.7 ст.40 КЗпП України, за появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, постановлено відмовити у наданні згоди на звільнення ОСОБА_2 на підставі п.7 ст.40 КЗпП України, оскільки в наданих документах відсутнє чітке визначення стану сп'яніння.
Вказана інформація зафіксована на звукозаписі та його роздруківці, у яких зазначено, що відмова у наданні згоди на звільнення ОСОБА_2 мотивована тим, що на час прийняття рішення відсутнє формулювання про стан наркотичного сп'яніння, а коли буде відповідне підтвердження, то буде вирішено зазначене питання.
21.02.2013 року Директор по персоналу та соціальним питання ПАТ «ММК імені Ілліча» звернувся до профспілкового комітету АТЦ-1 з поданням про надання згоди на звільнення ОСОБА_2 на підставі п.7 ст.40 КЗпП України, за появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
Згідно з відповіддю КЛПУ «МНД М.Маріуполя» від 21.02.2013 року на запит начальника АТЦ-1 ПАТ «ММК імені Ілліча» від 20.02.2013 року, медичний висновок: «Гостра інтоксикація внаслідок вживання і канабіноідів, неускладнена», винесений згідно з МКБ №10 і відповідає «наркологічному сп'янінню, внаслідок вживання канабісу».
Згідно з Протоколом №104 засідання профспілкового комітету АТЦ-1 ПАТ «ММК імені Ілліча» від 22.02.2013 року, проведеного за участю ОСОБА_2, за результатами розгляду подання про надання згоди на звільнення ОСОБА_2 на підставі п.7 ст.40 КЗпП України, за появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, постановлено надати згоду на звільнення ОСОБА_2 на підставі п.7 ст.40 КЗпП України, за появу на роботі у стані наркотичного сп'яніння.
За Наказом №13-ку від 22 лютого 2013 року, виданим Директором по персоналу та соціальним питанням ПАТ «ММК імені Ілліча», ОСОБА_2, який працював слюсарем з ремонту автомобілів в АТЦ-1, звільнено за порушення трудової дисципліни, яке виразилося у появі на роботі 23.11.2012 року у стані наркотичного сп'яніння, на підставі п.7 ст.40 КЗпП України.
Згідно з Актом №2 від 22.02.2013 року, складеним в 15:30 годин комісією АТЦ-1 ПАТ «ММК імені Ілліча» ОСОБА_2 відмовився від ознайомлення з випискою з наказу №13-ку від 22.02.2013 року про звільнення, а також відмовився від отримання виписки з наказу та отримання трудової книжки.
Згідно з повідомленням ПАТ «ММК імені Ілліча» ОСОБА_2 отримав трудову книжку 22.02.2013 року у день звільнення, що підтверджено його підписом у книзі обліку руху трудових книжок.
26.03.2013 року ПАТ «ММК імені Ілліча» за заявою ОСОБА_1, яка є представником ОСОБА_2, направило на її адресу виписку з наказу №13-ку від 22.02.20013 року про звільнення ОСОБА_2 на підставі п.7 ст.40 КЗпП України.»
Наведені та встановлені судом обставини у судовому рішенні від 14.11.2013 року свідчать про те, що підстави звільнення та надання профспілковим комітетом АТЦ-1 ПАТ «ММК імені Ілліча» згоди на звільнення ОСОБА_2 досліджувались раніше під час розгляду справи, при цьому судом не встановлено будь-яких порушень у засіданнях профспілкового комітету, прийнятих їм рішеннях від 19.02.2013 року та 22.02.2013 року.
Прийняте судом рішення від 14.11.2013 року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 10.01.2014 року ґрунтується саме і на законності надання згоди профспілковим комітетом на звільнення ОСОБА_2
Крім наведеного, при прийнятті рішення, судом також враховується наступне.
Відповідно до ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 КЗпП України і пунктами 2 і 3 статті 41 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках передбачених законодавством про працю, виборчий орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.
Зазначене відповідає вимогам ст.38 Закону України «Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності», виборний орган первинної профспілкової організації на
підприємстві, в установі або організації дає згоду або відмовляє у дачі згоди на розірвання
трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є
членом діючої на підприємстві, в установі, організації профспілки,
у випадках, передбачених законом.
За довідкою Профспілкового комітету первинної організації профспілки ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» від 26.02.2014 року, ОСОБА_2 був членом вказаної профспілкової організації з 5.06.1990 року по 22.02.2013 року.
Статтею 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності» визначений порядок дачі згоди на розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця. Зокрема визначено, що подання роботодавця повинне розглядатися у присутності працівника, щодо якого воно подано. Розгляд подання без працівника допускається лише за його письмовою заявою. У разі нез'явлення працівника на засідання профкому розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні на засідання без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.
Наведені норми матеріального права не суперечать та відповідають діям відповідача пов'язаними із засіданнями профспілкового комітету АТЦ-1 ПАТ «ММК імені Ілліча», прийнятими ним рішеннями 19.02.2013 року та 22.02.2013 року, оскільки мова йде про надання однієї згоди на звільнення ОСОБА_2 на підставі п.7 ст.40 КЗпП України, за появу на роботі у стані наркотичного сп'яніння, що мало місце 23.11.2012 року, враховуючи застереження профспілкового комітету від 19.02.2013 року, про те, що на час прийняття рішення відсутнє формулювання про стан наркотичного сп'яніння, а коли буде відповідне підтвердження, то буде вирішено зазначене питання.
За вказаних обставин, суд вважає законними засідання профспілкового комітету АТЦ-1 ПАТ «ММК імені Ілліча», що мало місце 22.02.2013 року, та прийняте ним рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_2, оскільки профспілковий комітет діяв у визначений законом спосіб, у межах своїх повноважень, тому наведене позивачем обґрунтування позовним вимог є неспроможним.
Оскільки трудові права ОСОБА_2 не порушені діями відповідача, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Через те, що суд відмовляє в задоволені позову по суті позовних вимог, питання про поновлення строку позовної давності чи його застосування судом не розглядається.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,61,88,212,213,215,218 ЦПК України, суд -
У задоволені позову ОСОБА_1 - представника позивача ОСОБА_2 до Профспілкового комітету первинної організації профспілки Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», третя особа Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», про визнання: незаконним засідання Профспілкового комітету первинної організації профспілки ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», яке відбулося 22.02.2013 року; незаконним та скасувати рішення Профспілкового комітету первинної організації профспілки ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» від 22.02.2013 року; незаконним та скасувати протокол засідання Профспілкового комітету первинної організації профспілки ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» №104 від 22.02.2013 року - відмовити.
Судові витрати по сплаті судового збору від якого звільнений позивач покласти на витрати держави.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневій районний суд м.Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : П.І. Папаценко