Провадження № 2а/225/18/2014
Справа № 225/6049/13-а
21 лютого 2014 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
судді Пискунова В. І.,
при секретарі - Голубовій О. О.,
з участю
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області «Про визнання дій неправомірними та скасування незаконно складених Постанови та Протоколу про адміністративне правопорушення»,
В жовтні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати дії неправомірними та скасувати незаконно складені Постанову та Протоколу про адміністративне правопорушення, мотивуючи це тим, що постановою заступника начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області Матюшиною Ганною Юріївною від 18.09.2013 року № 642 позивач був визнаний винним у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП, так як ним порушено ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 9, 27 ЗУ «Про архітектурну діяльність» та на нього накладено штраф в сумі 8500 гр. Дану постанову він вважає неправомірною і такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з тим, що перед початком ремонтних робіт даху ним повністю були виконані всі вимоги діючого законодавства України, та матеріал про адміністративне правопорушення був розглянутий працівниками Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області, не приймаючи до уваги його пояснення і заперечення.
Він не винний в адміністративному порушенні, так як вважає, що в його діях відсутній склад адмінправопорушення. При здійсненні ремонтних робіт даху ним повністю були виконані всі вимоги діючого законодавства України, а саме ст.. 379 ЦК України «Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них». Однак за умови даху, який постійно протікав, постійне мешкання в будинку без ремонту даху було неможливим, ст.. 383 ч. 2 ЦК України «Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку». Він жодним чином не порушив права другого власника квартири в цьому будинку, не порушив жодних санітарних чи технічних норм, навпаки-привів до відповідності з санітарними нормами зовнішнє обладнання будинку, тобто відремонтував дах.
Однак , незважаючи на це та незрозуміло з яких причин, до нього з'явився державний інспектор східного відділу Північно-східного управління державного контролю за будівництвом об'єктів Б. Л. Подкін і почав стверджувати, що його роботи ведуться всупереч вимогам діючого законодавства та він не має права на ремонт даху, тому що на це необхідно отримати дозвіл.
За цим фактом, незважаючи на його пояснення, надані документи, які підтверджують права власності на цю квартиру, показані місця затікання води інспектором 06.09.2013 року був складений Припис № 297, Акт перевірки дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності та протокол про адміністративне правопорушення.
Інспектором взагалі не було з'ясовано, чи було дійсно ним вчинено вказане адміністративне правопорушення, чи винний він в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності. Однак, при складанні протоколу інспектор жодної із вимог, передбачених ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не виконав.
Не пред'явивши йому ніяких об'єктивних доказів, які би свідчили про вчинення ним зазначеного в постанові по справі про адміністративне правопорушення від 18.09.2013 року № 642, приходить до висновку, що інспектор східного відділу Північно-східного управління державного контролю за будівництвом об'єктів Б. Л. Подкін, виходячи із своїх об'єктивних висновків встановив його провину. Він вважає, що цими діями інспектора були порушені його права.
Позивач у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю, просив визнати дій Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області неправомірними та скасувати незаконно складені Постанову та Протоколу про адміністративне правопорушення
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи, причини своєї неявки суду не повідомив.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що спірні правовідносини сторін врегульовані Законом України від 17лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю» (надалі за текстом Порядок № 553).
Відповідно до положень ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Згідно положень п. 5 "Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Згідно пункту 7 вищезазначеного Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Відповідно до п. 9, п. 12, п. 13 "Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва та посадові особи інспекції під час його здійснення зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
При цьому, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль має право, зокрема, бути присутнім під час його здійснення, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, подавати свої пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки.
Згідно із положеннями п. 17, п. 18, п. 19, п. 20, п. 21, п. 22 "Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки складається протокол та припис про усунення порушень.
Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції і суб'єктом містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, якому надається копія акту та припис, в разі його винесення, а в разі незгоди з актом перевірки суб'єкт містобудування підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною акту.
В разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис, а в разі відмови від отримання акту та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Постанова про накладення штрафу у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі.
Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства суд робить висновок, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватись в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.
За результатом дослідження акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06 вересня 2013 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18 вересня 2013 року, зазначено, що перевірку проведено у присутності ОСОБА_1,але підписів останнього або підтвердження про відмову останнього від підписання акту немає.
( а.спр.8-9)
Позивач зазначену обставину не визнає та спростовує оскільки ніхто не надавав йому якихось документів для ознайомлення та підписання.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що перевірка об'єкту будівництва була проведена за відсутності позивача, з актом, протоколом та приписом позивач не був ознайомлений, чим було порушено право позивача бути присутнім при перевірці, надавати пояснення, документи, робити зауваження та вчасно отримати матеріали перевірки для ознайомлення.
Судом встановлено, що постановою заступника начальника інспекції ДАБК у Донецькій області № 642 від 18 вересня 2013 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 7 ст.96 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 8500 гр.
( а.спр.10 )
Законом України № 5459-VI від 16жовтня 2012 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністерств», положення ч. 2 ст. 3, ст. 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» викладені у новій редакції.
В "Порядок накладання штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності", затверджений 6 квітня 1995 року Постановою Кабінету Міністрів України №244, не були внесені відповідні зміни, таким чином, за цим Порядком право на застосування штрафних санкцій належить, в тому числі, територіальним органам інспекції ДАБК України.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта, зокрема, Конституції України, закону України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Крім того,відповідно до п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (затверджено постановою КМУ від 23 травня 2011 р. N 553), підставою для проведення позапланової перевірки є: необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документа.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою в справі про адміністративне правопорушення від 18вересня 2013 року № 642 на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 гр. за те, що він порушив ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 9, 27 ЗУ «Про архітектурну діяльність». За встановлені правопорушення передбачена відповідальність за ст. 96 ч. 7 КУпАП.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом 31 січня 2014 року по факсу та поштою було відправлено повідомлення для відповідача Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області, в якому повідомлено, що зазначена справа слуханням призначена до судового розгляду 21лютого 2014 року на 10 годин 30 хвилин.
Однак, в судове засідання, призначене на 21 лютого 2014 року представник відповідача не з'явився, заперечень на пред'явлений позов та заяви про відкладення справи суду не надав.
За таких обставин, враховуючи положення ст. 71 ч.2 КАС України, суд приймає до уваги пояснення позивача ОСОБА_1 і вважає доведеним в суді факт відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення від 18 вересня 2013 року № 642 винесена незаконно, а тому вона підлягає скасуванню.
У зв'язку з тим, що при розгляді справи судом встановлена відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП України, то відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про доведеність позивачем своїх позовних вимог, а тому вони підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 247, ст.ст. 11, 71, 86, 160 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 642 від 18 вересня 2013 року, винесену заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 96 КУпАП незаконною та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Суддя