№ 521/21353/13-к
1-кп/521/7821/13
12 лютого 2014 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі угоди про примирення від 11.02.2014 року, укладеної між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 по обвинувальному акту, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013170380003810 від 27.10.2013 року у відношенні:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Корсунь-Шевченківський, Черкаської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, працюючого контролером Ренійського морського торгівельного порту, раніше не судимого, зареєстрованого та мешкаючого: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч. 1 КК України, -
27.10.2013 року, приблизно о 10 годині 20 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух у м.Одесі по середній смузі вул.Щорса, з боку вул.І.Рабіна у напрямку вул.Гранатна, наближаючись до регульованого світлофорним об'єктом перехрестя з вул.Спартаківською, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та допустив порушення вимог п.п.2.3 «б», 8.10, 8.7.3 «е» та 12.3 Правил дорожнього руху, введених в дію 01.01.2002 року Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, що зобов'язують водія:
п.2.3 «б» - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі;
п. 8.7.3. «е» - сигнали світлофора мають такі значення: е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух;
п. 8.10 - у разі подання світлофором або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуванню проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів;
п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Куруючи вищевказаним автомобілем ОСОБА_4 , при виникненні небезпеки для руху, у вигляді автомобіля «Рено Сандеро», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався по вул. Спартаківській, з боку вул.Малиновського у напрямку вул.Щорса, тобто з права на ліво по ходу його руху, який він був об'єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, продовжив рух на червоний сигнал світлофора, що забороняє рух, в'їхав на вищевказане перехрестя та допустив зіткнення із зазначеним автомобілем.
Внаслідок ДТП водій ОСОБА_5 , згідно висновку судово-медичної експертизи №3539 від 08.11.2013 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини у вигляді переломів 7, 8, 9, лівих ребер по лопатковій і задній пахвовій лініях, забитих ран обличчя, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.286 ч. 1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Згідно угоди про примирення від 11.02.2014 року, укладеної між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 по обвинувальному акту, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013170380003810 від 27.10.2013 року, діями ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 завдані збитки та заподіяна шкода, яку підозрюваний добровільно відшкодував у повному обсязі.
Таким чином, сторони прийшли до угоди про те, що підозрюваним ОСОБА_4 відшкодовані усі заподіяні збитки потерпілому, у зв'язку із чим у останнього відсутні претензії матеріального характеру до підозрюваного. Одночасно сторони прийшли до угоди про те, що міра покарання ОСОБА_4 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч. 1 КК України повинна бути призначена у вигляді обмеження волі строком на один рік з встановленням іспитового строку на один рік без позбавлення права керування транспортними засобами. Потерпілий ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 із запропонованими умовами згодні. Наслідки укладення та затвердження угоди роз'ясненні та зрозумілі.
У підготовчому судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 підтвердили суду, що угода про примирення від 11.02.2014 року укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, та просили її затвердити.
Прокурор не заперечував проти затвердження судом угоди про примирення від 11.02.2014 року, укладеної між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 .
Дослідивши угоду про примирення від 11.02.2014 року, та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням підозрюваного та потерпілого, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з'ясувавши в підозрюваного та потерпілого, чи цілком вони розуміють наслідки затвердження угоди, роз'яснивши підозрюваному його право на справедливий судовий розгляд, встановивши правильне розуміння підозрюваного та потерпілого змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального законодавства, роз'яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку згідно положень ст.ст. 394, 424 КПК України, та відмову від здійснення прав передбачених ст. 473 ч. 4 п. 1 КПК України, суд вважає, що угода про примирення укладена між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, у зв'язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.
Керуючись ст.ст. 373-374, 468-476 КПК України, суд, -
Угоду про примирення від 11.02.2014 року, укладеної між підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та потерпілим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по обвинувальному акту, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013170380003810 від 27.10.2013 року - ЗАТВЕРДИТИ.
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1/одного/ року обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання в вигляді обмеження волі, встановив іспитовий термін на 1/один/ рік
Застосувати ст.76 КК України, поклавши на ОСОБА_4 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази: автомобілі «Фольксваген Гольф» та «Рено Сандеро» - залишити у власників(а.с.32-34 том 2); диск з відеозаписами(а.с.92 том 2) - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі експертного закладу судові витрати у розмірі 1 506 грн.(а.с.37, 43, 79 том 2).
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення, лише у випадках, встановлених ст.ст.473, 394 КПК України.
Копія вироку після його оголошення негайно вручається засудженому, прокурору та потерпілому.
СУДДЯ: ОСОБА_1