05.12.2013
права №2/489/2899/13
(заочне)
05 грудня 2013 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
У вересні 2013 р. позивачка звернулася до суду із позовом, яким просила визнати відповідача такими, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1, яка належить на праві власності відповідачу та її матері по ? частині. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач зареєстрований за зазначеною адресою, однак в квартирі з 2012 року не проживає, його речей в квартирі немає, плату за комунальні послуги не здійснює.
В судовому засіданні позивачка та її представник вимоги позову підтримали, погодились на заочний розгляд справи.
Відповідач в судовому засіданні в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений.
Третя особа ОСОБА_4 в судовому засідання проти задоволення позову не заперечувала.
Суд заслухавши пояснення позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 15 травня 2002 року, який посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського нотаріального округу ОСОБА_5 за № 2966, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 купили у ОСОБА_7, ОСОБА_8 андріївни, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в рівних частинах квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 4,5). Право приватної власності по ? частині зазначеної квартири зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_6 21 червня 2002р. за № 19627, згідно реєстраційного напису ММ БТІ на правовстановлювальному документі.
Рішенням суду від 15 лютого 2013р. розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 і останній відновлено дошлюбне прізвище ОСОБА_1. З даного рішення вбачається, що шлюб сторони зареєстрували 20 листопада 2004 р. (а.с. 9-10).
Відповідно до довідки ОССБ «Маяк 14» від 16 вересня 2013р., ОСОБА_2 є власником особового рахунку квартири АДРЕСА_1, на підставі вказаного договору купівлі-продажу. Зазначеною довідкою встановлено, що позивачка ОСОБА_1 проживає в даній квартирі (а.с. 11).
За заявою ОСОБА_1, ДІМ Ленінського РВ ММУ УМВС України проведено перевірку стосовно факту не проживання ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1, в ході якої встановлено, що останній дійсно в квартирі не проживає (а.с. 12-13).
Згідно частини другої статті 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Разом з тим, статтею 321 ЦК України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійснені, а відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України - власникові належить право володіння, користування та розпорядження своєю власністю і право приватної власності є непорушним.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 є власником ? частини у квартирі АДРЕСА_1, що не оспорюється позивачем. Даних про припинення його права власності на дане майно суду не надані, а тому відсутні підстави для позбавлення його, як власника, права на користування квартирою.
За такого вимоги позивача задоволенню не підлягають через безпідставність.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8,10, 212-215, 226 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в тому ж порядку і в той самий строк, який обраховується з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Д.Г.Губницький