Справа № 125/104/14-п
Номер провадження 3/125/71/14
03.03.2014 Суддя Барського районного суду
Вінницької області ОСОБА_1В
розглянувши в м.Бар
адміністративну справу, яка надійшла від начальника Управління охорони використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області
стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, приватного підприємця, не притягувався,
за ст.164ч1 КпАП України,
4 листопада 2013 року відносно ОСОБА_3Л був складений адміністративний протокол за ст.164ч1 КУпАП за те, що він 4 листопада 2013 року біля 15 години займався підприємницькою діяльністю на водоймі ,,Безіменна,, без повного пакету документів, а саме: дозволу на спецводокористування та графіку на випуск води, чим порушив порядок ведення господарської діяльності.
ОСОБА_2Л свою вину в скоєнні даного правопорушення не визнав і пояснив суду, що про проведення перевірки він не був повідомлений, на його думку представник Управління охорони використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області, відповідно до положення № 210 від 19 квітня 2012 року не мав повноважень перевіряти дозволи на спецводокористування та інші документи зазначені в протоколі. Він являється підприємцем, займається вирощуванням та реалізацією риби, сплачує податки. В нього є документи, які підтверджують зазначене. Здійснюючи даний вид діяльності, на його думку, він не повинен був отримувати дозвіл на спецводокористування, адже не здійснював скидання води, будь яких забруднюючих речовин у води не скидав, крім того диспозиція ст.164КпАП України не передбачає отримання зазначеного дозволу, оскільки це не ліцензія. Крім того під час складання адміністративного протоколу інспектором взагалі не було зазначено, яку норму Закону він порушив.
Дослідивши дані обставини вважаю, що в діях ОСОБА_2Л відсутній склад правопорушення передбачений ст.164ч1 КУпАП.
Так при розгляді адміністративних справ необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП. Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи діяльність ОСОБА_2, який являється суб,єктом підприємницької діяльності в галузі прісноводне рибництво (свідоцтво серія А №640039) на водоймі ,,Безіменна,, Барського району, суд приймає до уваги протокол про адміністративне правопорушення № 000699 від 4 листопада 2013 року, а саме те, що в ньому зазначене відсутність у правопорушника дозволу на спеціальне водокористування та графіку спуску води, разом з тим в зазначеному протоколі взагалі не вказано яким нормативним документом передбачено отримання зазначених дозволів. Диспозиція ст.164 КУпАП передбачає провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб,єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензування відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Перелік видів підприємницької діяльності, який потребують ліцензування визначено ЗУ ,,Про ліцензування певних видів господарської діяльності,, від 1 червня 2000 року і зазначеним нормативним документом не охоплюється отримання спецоводокористування. Стосовно інших видів дозволів, то, як вже вище зазначалось, в протоколі взагалі не зазначено яким нормативним документом це передбачено.
Згідно із ст. 1 Водного Кодексу України водокористування - використання вод ( водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод ( водних об'єктів).
Водокористування може бути двох видів загальне та спеціальне ( ст.46 ВК України).
Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення власних потреб ( купання, плавання на човнах, любительське та спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів та окремими особами та без надання відповідних дозволів ( ч.1 ст.47 ВК України).
Згідно із ст48 ВК України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних та громадських потреб.
Таким чином, спеціальне водокористування має місце при умові, якщо послідовно здійснюється :
- забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв;
- використання води;
- скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання
забруднюючих речовин із зворотними водами із застосування каналів.
Забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.
Водний об'єкт - природній або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води ( море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).
Зворотна вода згідно з ст. 1 ВК України визначається як вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води.
Серед видів водокористування, що не належать до спеціального водокористування є пропуск води через гідровузли ( крім гідроенергетичних) ; подача ( перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони ; усунення шкідливої дії вод ( підтоплення, засолення, заболочення) та інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.
Виходячи із системного аналізу вищевказаних правових норм суд приходить до висновку, що спеціальне водокористування має місце лише у тому випадку, коли забір води з водних об'єктів здійснюється із застосування споруд або технічних пристроїв та поєднується із наступним його використанням та скиданням забруднюючих речовин у водні об'єкти.
Саме по собі наповнення штучно створеної водойми, якою є ставок на наступний сток ( пропуск) води з довкілля без зміни ї якісних характеристик ( забруднення) в результаті господарської діяльності не може вважатися спеціальним водокористуванням.
Керуючись ст.164ч1, 284 КпАП України,
Провадження по справі стосовно ОСОБА_3 за ст.164ч1 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом 10 діб.