Справа № 309/428/14-к
Провадження № 1-кп/309/88/14
27 лютого 2014 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3 .
адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст кримінальне провадження № 12013070010000449 від 19.12.2013 року відносно:
ОСОБА_5 04.03.1968 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця Велика Вільхова Луганського району Луганської області, мешканця АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -
ОСОБА_5 19 грудня 2013 року приблизно о 14 год. 30 хв. керуючи технічно справним автомобілем «Ауді 100» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись разом з пасажиром ОСОБА_6 автодорогою «Мукачево Рогатин-Львів» на 78+250 кілометрі, по вул.. Борканюка в с. Сокирниця, не забезпечив безпеку дорожнього руху, проігнорувавши вимоги горизонтальної дорожньої розмітки 1.1. та грубо порушуючи вимоги п.п. 1.2, 1.3, 1.5, 1.10, 11.2 та 11.3, ПДР України , біля АЗС « Маркет» перетнув суцільну лінію розмітки та виїхав на зустрічну смугу по якій в той час рухався технічно-справний маршрутний автобус марки « Еталон» д.н.з. НОМЕР_2 , сполученням Ужгород-Великий Бичків під керуванням водія ОСОБА_7 , де допустив зіткнення керованого ним автомобіля з вказаним автобусом , який рухався на зустріч в напрямку м. Тячів і мав перевагу у русі. В результаті ДТП пасажир автомобіля «Ауді 100» ОСОБА_6 згідно висновку судово-медичної експертизи № 151 від 17.01.2014 року отримала тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови тулуба та кінцівок , яка супроводжувалась субарахноїдальним крововиливом , забоєм головного мозку, розривом товстого кишківника , внутрішньою кровотечею , що і явилось безпосередньою причиною смерті .
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у пред'явленому обвинуваченні у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України , визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Суду ствердив, що 19 грудня 2013 року йому передзвонила ОСОБА_6 , яка попросила відвезти її в м. Хуст, на щ він погодився. Приблизно о 14 год. 30 хв. він їдучи на своєму автомобілі « Ауді 100» д.н.з. НОМЕР_1 в с. Сокирниця приблизно з швидкістю 60-70 км/год. побачив біля АЗС « Маркет» припаркований автомобіль , який він вирішив обігнати. Почавши маневр обгону, він виїхав на зустрічну смугу руху коли побачив , що йому на зустріч їде рейсовий автобус. Намагаючись уникнути зіткнення він різко вивернув кермо вліво , однак зіткнення уникнути не вдалося. Після удару він вийшов з автомобіля і намагався надати допомогу ОСОБА_6 , та витягнути її з машини, однак це йому не вдалося.
Підсудний ОСОБА_5 згідний з доказами зібраними відносно нього органами досудового слідства і вважає за недоцільне дослідження їх в судовому засіданні, так як вину у вчиненому злочині повністю визнає, зміст та значення ст. 349 КПК України йому зрозумілі.
Беручи до уваги, що ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, його показання відповідають суті пред'явленого обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого, та інших учасників судового розгляду, враховуючи, що не оспорювалися фактичні обставини справи, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнає їх встановленими в судовому засіданні та вважає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, роз'яснивши при цьому учасникам судового розгляду наслідки застосування даної статті КПК України, обмежившись допитом підсудного ОСОБА_5 та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Свою вину в скоєному злочині підсудний визнає, щиро розкаюється в скоєному.
Суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке виразилось в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому.
При обранні покарання, відповідно до ст. 65 КК України суд враховує те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу підсудного, який має на утриманні неповнолітню дитину ,позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться; раніше не судимий, також суд враховує пом'якшуючі вину обставини, якими суд визнає: щире каяття, відсутність претензій з боку потерпілого.
Обставини передбачені ст. 67 КК України, що обтяжують покарання - судом не встановлено.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Обираючи покарання підсудному суд враховує пом'якшуючі покарання обставини: визнання підсудним вини, щире каяття.
Виходячи з обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, а саме те, що підсудний вину свою у вчиненні злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання, відсутні претензії з боку потерпілого, суд приходить до висновку про можливість виправлення і перевиховання підсудного без відбування покарання і звільнення його від покарання, з випробуванням , тобто застосувати до підсудного ст. 75 КК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового провадження не застосовувалися.
У кримінальному провадженні наявні речові докази, а саме автобус марки « Еталон» д.н.з НОМЕР_2 та автомобіль « Ауді 100» д.н.з. НОМЕР_1 , які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_8 та на штраф майданчику Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області.
Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні. Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого 286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, який суд визначає в два роки , не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання .
Речовий доказ по справі: автобус « Еталон» д.н.з НОМЕР_2 який приєднано до матеріалів справи відповідно до постанови слідчого від 19 грудня 2013 р. (а.с.107) , і який знаходиться на відповідальному зберіганні у власника ОСОБА_8 . відповідно до розписки від 27 грудня 2013 р.( а.с.108) залишити у власника ОСОБА_8
Речовий доказ по справі: автомобіль « Ауді 100» д.н.з. НОМЕР_1 який приєднано до матеріалів справи відповідно до постанови слідчого від 19 грудня 2013 р. (а.с.109) , і який знаходиться на зберіганні на штраф майданчику Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області повернути власнику ОСОБА_5 .
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Хустський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
Головуючий суддя
Хустського районного суду ОСОБА_1