Справа № 127/2903/14-ц
Провадження № 2/127/2018/14
28.02.2014 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді - Антонюка В.В.,
при секретарі - Загурській Т.Ю.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання права користування жилим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулась до суду в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 із позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання права користування жилим приміщенням, мотивуючи свої вимоги тим, що будинок по АДРЕСА_1 належить до комунальної власності міста Вінниці. Обслуговування даного будинку здійснюється приватним підприємством «Бокуд». На підставі листа директора департаменту житлового господарства від 21.02.2013р. за вих. № 20-00-006-7845 до директора ПП «Бокуд», позивача вселено в державну квартиру АДРЕСА_1. Одразу ж ПП «Бокуд» було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 для сплати за житлово - комунальні послуги. В 2013 році між позивачем та ПП «Бокуд» укладено договір про користування електроенергією, з КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води. За даною адресою позивач проживає із сином ОСОБА_3 на протязі року, сплачує за спожиті житлово - комунальні послуги. При вселенні квартира була в жахливому стані, позивач здійснила ремонт квартири. Про факт постійного проживання в спірній квартирі свідчать акти від 27.03.2013р. та від 13.06.2013р. складені в присутності сусідів з квартир №35,34,19 та посвідчені директором ПП «Бокуд», довідка Ф-2 про проживання без реєстрації, особовий рахунок. Просить визнати за ОСОБА_1 право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 та зобов'язати виконавчий комітет Вінницької міської ради укласти з ОСОБА_1 договір найму на квартиру АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала в повному обсязі за обставин викладених в позовній заяві. Просить позов задовольнити та визнати за нею право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, як квартиронаймачем та зобов'язати укласти договір найму.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні при вирішенні спору поклалась на думку суду.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Між сторонами виникли правовідносини що виникають із житлових правовідносин, які регулюються Житловим кодексом України.
Судом встановлено, що згідно особового рахунку № НОМЕР_1 ПП «Бокуд» в квартирі АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_3 (а.с.9).
Із довідки № 995 від 28.01.2014р. вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 без реєстрації (а.с.10).
Відповідно до листа Вінницької міської ради департаменту житлового господарства - директору ПП «Бокуд» вбачається, що з метою запобігання самовільному заселенню, вони просять забезпечити вселення ОСОБА_1 в кімнату АДРЕСА_1 (а.с.12).
Згідно акту № 163 від 27.03.2013р. та акту № 413 від 13.06.2013р. ПП «Бокуд» комісія надала висновок про те, що ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_3 проживає в квартирі АДРЕСА_1 після проведення в ній повного ремонту (а.с.30,31).
ОСОБА_1 з 2013 року здійснює витрати, пов'язані з оплатою комунальних послуг за користування ними та виконує інші зобов'язання, що випливають із договору найму житлового приміщення (а.с.13-14, 27-29).
Відповідно до ст. 9 ЖК України громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорії громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Статтею 61 ЖК України передбачено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення.
Згідно ч.1 ст. 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.
Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за якими кожен громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Постановою Пленуму Верховного суду УРСР від 12.04.1985р. №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»при вирішені спорів про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови від 01.11.1996 р. N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Викладене свідчить про наступне.
Позивач ОСОБА_1разом зі своєю неповнолітньою дитиною ОСОБА_3 вселились у кімнату АДРЕСА_1 за згодою наймача ПП «Бокуд» у вересні 2013 року, тобто правомірно. В даному жилому приміщенні позивач проживає без прописки, але систематично здійснює оплату комунальних послуг за користування ним. Це приміщення є постійним місцем проживання позивача та її неповнолітньої дитини.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність захисту прав та інтересів позивача та її неповнолітнього сина, шляхом визнання за ОСОБА_1 права користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1, як квартиронаймача та вважає за необхідне зобов'язати виконавчий комітет Вінницької міської ради укласти з ОСОБА_1 договір найму.
Судові витрати за клопотанням позивача відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд залишає за нею.
Керуючись ст. ст. 9, 61, 63 ЖК України, Постановою Пленуму Верховного суду УРСР № 2 від 12.04.1985р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, як квартиронаймачем.
Зобов'язати виконавчий комітет Вінницької міської ради укласти із ОСОБА_1, договір найму на квартиру АДРЕСА_1
Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: