Справа № 123/14173/13-а
Номер провадження 2-а/123/23/2014
26.02.2014 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О., при секретарі Дубрава І.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про визнання недійсним рішення та зобов'язання до певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про відмову в задоволенні заяви про видачу дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу для продажу земельної ділянки та зобов'язати Виконавчий комітете Сімферопольскої міської ради предати вказану заяву в Сімферопольску міську раду для вирішення обумовленого питання та зобов'язати Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради передати заяву від 13.09.2013 року, з усіма відповідними матеріалами в Сімферопольську міську раду, для вирішення данної заяви по суті.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував необгрунтованістю та протиправністю відмови відповідача в задоволенні заяви.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, на їх задоволенні наполягали.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причина його неявки судом визнана неповажною. Неявка представника відповідача суб'єкту владних повноважень не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та з'ясувавши обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.12.2012 року рішенням Виконкому Сімферопольскої міської ради № 3758 ОСОБА_1 надано дозвіл на оформлення права приватної власності у цілому на нежитлові приміщення (магазин) загальною площею 245,8 кв.м, розташованих в підвалі та на первому поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.6).
Та, після отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.7), позивач звернувся до Сімферопольського міського голови Агєєва В.М. із заявою про видачу дозволу на розробку проекта землеустрою по відводу для продажу ОСОБА_1 земельної ділянки під приміщенням магазину, у відповідності до вимог ст. 128 Земельного кодексу України (а.с.9).
11.10.2013 року Управління з питань регулювання земельних відносин надало позивачу відповідь, з якої вибачається, що у відповідності зі статею 128 Земельного кодексу України, при поданні заяви на придбання земельної ділянки додаються, зокрема, документи, які посвідчують право власності на нерухоме майно ( будова та споруда), які розташовані на цій земельній ділянці (а.с.10).
Проте, згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, об'єкт, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, має статус нежитлового приміщення, магазину.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЗК України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
У відповідності до ч.10 ст.128 ЗК України, рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.
З обставин справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу врегулювання земельних правовідносин.
Так, згідно до п.а ч.2 ст. 128 ЗК України, громаданин та юридична особа, при поданні до уповноваженого органу заяви про продаж земельних ділянок держаною та комунальної власності, додають документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд).
Визначення терміну приміщення надано у нацональному стандарті №2 " Оцінка нерухомого майна", який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004. № 1442, згідно котрому приміщення - це частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівними елементами, із можливістю входу та вихіду.
Так, згідно наданої позивачем документації вбачається, що в його власності знаходиться нежитлове приміщення, що не відповідає умовам, встановленим Земельним кодексом України. Згідно до вищевказаного, подано заява з додатками не відповідає вимогам чинного законодавтсва.
Таким чином, суд проходить до висновку, що рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, яким відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 13.09.2013 року, прийнято з додержанням вимог, передбачених законодавством України та необхідності в зобов'язанні Викнавчого комітету Сімферопольської міської ради АРК передати вказану заяву на розгляд в Сімферопольську міську раду, немає.
Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 72, 86, 159, 160, 163 КАС України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому чи скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Тихопой О. О.