Справа: № 355/1068/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко К.В.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
18 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бужак Н. П.
Суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.
при секретарі: Савін І.В.
розглянувши апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Баришівському районні Київської області на постанову Баришівського районного суду Київської області від 04 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Баришівському районні Київської області про визнання протиправним та скасування рішення колегіального органу з призначення пенсії, визнання права на пенсію зі зниженням пенсійного віку та зобов'язання призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку,-
Позивач звернувся до суду позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Баришівському районні Київської області про визнання незаконним рішення про відмову у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.
Відповідно до постанови Баришівського районного суду Київської області від 04 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позовних вимог.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії і має право на пільги встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серії НОМЕР_1, виданого 02.12.2004 року.
Згідно довідки № 03/30-167 від 15.06.1994 року Головного управління молочної промисловості Головмолпром Асоціація «Київмолоко», форма якої затверджена Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях № 122 від 09.03.1988 року - позивач ОСОБА_2 з 01.05.1986 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме, працював на навантажені піску в с. Лелів, за що йому було виплачена підвищена заробітна плата, в сумі 14 крб. 31 коп., відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 16.06.1986 року № 207-7.
28 серпня 2012 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 році 2 категорії із зменшенням пенсійного віку на 10 років.
Однак, рішенням комісії Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області № 137 від 29.08.2012 року ОСОБА_2 було відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку у зв'язку з відсутністю первинних документів, які б стверджували період роботи в зоні відчуження, а саме довідки Ф-122.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - на 10 років.
Згідно постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-11 «Про затвердження Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, визначеного Законом України «Про соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особи повинні надати: посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, яке повинно мати штамп про його перереєстрацію, дату її проведення; довідку форми 122 (за установленою формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питань № 122 від 09.03.1988 року).
Проте, у разі неможливості подання довідки за формою №122 для призначення пенсії надаються інші первинні документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження: довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу тощо. Вказана позиція узгоджується із змістом п.7 п.п. «ґ» постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. N22-1 (в редакції станом на 15.10.2009р.), згідно з якою замість довідки про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 N122, можуть надаватись довідки архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС тощо.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач подав до Управлінням Пенсійного фонду України в Баришівському районі Київської області всі передбачені Порядком документи для підтвердження свого права на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, відповідно до норм ст. 55 Закону.
Посилання відповідача на відсутність у позивача довідки Ф-122 безпідставні, так як жодною нормою Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлено, що довідка підприємства не вважається достатнім документом для підтвердження періоду роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які в постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Різного роду довідки про період роботи їм (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо, є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Враховуючи викладене вище, колегія судді приходить до висновку, що позивач, має право на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, тобто, по досягненню віку 50 років, як це передбачено, ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки подав всі необхідні документи, що передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсій.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41,160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Баришівському районні Київської області залишити без задоволення, а постанову Баришівського районного суду Київської області від 04 жовтня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.