Справа: № 823/3465/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
18 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н.П,
суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.,
за участю секретаря: Савін І.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в Тальнівському районі Черкаської області до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Черкаській області про визнання неправомірними дій, визнання рішення протиправним та скасування постанови,-
Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області звернулося до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Осадчого В.В., щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 27488703 від 01.07.2013 року; визнання неправомірним рішення начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ Іщенко М.В. (лист № 7652/2-32 від 28.10.2013 року) та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 27488703 від 01.07.2013 року.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Управління Пенсійного Фонду України в Тальнівському районі Черкаської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.07.2011 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим 03.03.2008 року Господарським судом Черкаської області, про стягнення з Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області на користь Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області кошти в розмірі 3168 грн. 94 коп.
21.09.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з посиланням на пункт 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 року у справі № 2а/2370/3940/2012 визнано неправомірними дії підрозділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області щодо винесення постанови від 21.09.2012 року про повернення виконавчого документа стягувачу та скасовано зазначену постанову. Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 року надійшла до відповідача 27.06.2013 року.
01.07.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області винесена постанова про відновлення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого 03.03.2008 року Господарським судом Черкаської області, про стягнення з державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області на користь управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області коштів в сумі 3168 грн. 94 коп. Постанова надіслана позивачу 01.07.2013 року згідно супровідного листа № 4665.2.1-32/5 простою кореспонденцією.
01.07.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу з посиланням на пункт 9 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». В постанові зазначено, що згідно вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою. Вказана постанова надіслана позивачу 01.07.2013 року згідно супровідного листа № 4666.2.1-32/5 простою кореспонденцією.
09.07.2013 року позивачем направлено до відповідача виконавчий лист № 05/1904а, виданий 03.03.2008 року Господарським судом Черкаської області, для пред'явлення до подальшого виконання або надіслання за належністю. Виконавчий лист надійшов до відділу примусового виконання 16.07.2013 року.
17.07.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з посиланням на пункт 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у справі № 823/3097/13-а позовну заяву управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання неправомірними дій, рішення та скасування постанови залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Ухвала суду не набрала законної сили у зв'язку з поданням позивачем апеляційної скарги на неї до Київського апеляційного адміністративного суду.
16.10.2013 року позивачем до в.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області подана скарга від 14.10.2013 року № 6867/08 на дії, бездіяльність головного державного виконавця, в якій зазначено про порушення державним виконавцем вимог ст. ст. 31, 47, ч. 3 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження", п. п. 3.17, 3.18 Інструкції з організації примусового виконання рішень.
31.10.2013 року до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області надійшов лист від 28.10.2013 року № 7652/2-1-32 за підписом начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, в якому зазначено, що скарга на дії, бездіяльність головного державного виконавця розглянута в порядку Закону України "Про звернення громадян".
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій головного державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві та скасування зазначеної постанови, з огляду на наступне.
Згідно частини 1 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.
Частиною 3 ст. 51 Закону передбачено, що про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Разом з тим, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 47 Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Частина 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачає, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Відповідно до частин 1, 2 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників № 845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Оскільки боржником у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа, виданого 03.03.2008 року Господарським судом Черкаської області, є державний орган - Державна виконавча служба Головного управління юстиції у Черкаській області, то такий виконавчий лист має виконуватися органом Казначейства, а в державного виконавця відсутні правові підстави для виконання такого виконавчого документа.
Крім того, відповідно до пункту 7 Порядку № 845 у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Згідно частини 3 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», передбачено, що протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2 - 4 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Отже, надіслання державним виконавцем постанови від 01.07.2013 року про повернення виконавчого документа стягувачу простою кореспонденцією є підставою для визнання поважними причин пропуску строку на оскарження цієї постанови, а не як підставу для її скасування.
Щодо вимоги про визнання неправомірним рішення начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ Іщенко М.В. (лист № 7652/2-32 від 28.10.2013 року), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно частини 1 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Частинами 6, 7 ст. 82 Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до керівництва органів державної виконавчої служби, якщо їх оскарження передбачено цим Законом. Скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (імя) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (імя) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та нормузакону, яку порушено; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
Відповідно до частини 8 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".
Згідно листа від 28.10.2013 року № 7652/2-1-32, який надійшов до позивача 31.10.2013 року, начальник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області розглянув скаргу позивача від 14.10.2013 року № 6867/08 на дії, бездіяльність головного державного виконавця, в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян", при цьому будь-яке обґрунтування в чому невідповідність скарги вимогам законодавства в листі не зазначено.
Дослідивши подану скаргу, суд встановив, що остання відповідає вимогам, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження», в скарзі міститься прохання визнати поважними причини та відновити строк на оскарження постанови від 01.07.2013 року, а тому розгляд скарги в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян", є порушенням вимог чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Тальнівському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Черкаського кружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий: суддя Бужак Н.П.
Судді; Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.